Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 1453

Зима ще не на часі, а дрижаки лише від однієї згадки про неї хапають добряче. На посиденьках, у тролейбусі чи на зупинках тільки й розмов про грядущі тарифи й субсидії, які цьогоріч будуть по кишені далеко не кожному. Тим паче, що про це вже офіційно заявили урядовці. За їх прогнозами, число субсидіантів може скоротитися до третини. З початку року, за офіційними даними, право на таке «благо» від держави втрачають 800 тисяч сімей українців. Як за таких обставин ми будемо виживати-витріпуватися, чомусь не береться прогнозувати ніхто.

У цьому випадку чи не найбільш злий жарт із нами зіграло славнозвісне підняття мінімальної заробітної плати до 3200 гривень. Водночас прожитковий мінімум залишається на рівні, як кажуть, нижче плінтуса — 1624 гривні. Це вже збільшений мінімум, бо з 1 травня світлі державні голови додали до нього аж 80 гривень...
Що ж може слугувати причиною для відмови в наданні субсидії? Це — неповна або неправдива інформація про статки, зміни в складі родини, збільшення доходів, або ж покупка вартістю від 50 тисяч гривень. Найстрашніший «гріх» — двомісячна заборгованість з оплати комунальних послуг, що автоматично позбавляє надії на допомогу. Нікого не цікавлять причини — може ви в цей лікувалися чи якесь інше горе трапилося в родині.
Змінився й принцип підрахунку доходів громадян. Відтепер він буде розраховуватися поквартально, а не за рік, як було раніше.
Немає підстав особливо радіти в новому опалювальному сезоні й тим, хто все ж отримає право на субсидії. Завдяки новим правилам, навіть вони змушені будуть платити за комунальні послуги більше тому, що істотно зменшилися норми споживання електрики, тепла й газу. Якщо раніше субсидія покривала оплату 5,5 кубометрів газу на 1 квадратний метр опалювальної площі на місяць в опалювальний період, то тепер це буде лише 5 кубів на метр площі; розрахунки теплової енергії для централізованого опалення відповідно скоротилися з 0,0548 Гкал до 0,0431 Гкал на 1 квадратний метр.
Період нарахування субсидій триватиме з 16 жовтня до 15 квітня включно. І в цьому теж є своя хитрість, бо якщо раніше субсидії, які надходили в неопалювальний період, компенсували підвищені витрати на тепло (вище норми) в люті холоди, то тепер цього не буде. Ще одне «добре продумане» урядове новаторство полягає в тому, що невикористані або заощаджені субсидіальні кошти вже не переходитимуть на наступний місяць, а знову повертатимуться до бюджету. Тож у холоднечу доведеться доплачувати з власної кишені.
До того ж, Кабмін готується створити інститут соціальних інспекторів. (По суті, годуватимемо ще одну армію тих, хто буде ускладнювати нам і без того непросте життя.) Ці інспектори не лише перевірятимуть документальну складову добробуту громадян — доходи, банківські рахунки, склад сім’ї, але й виявлятимуть приховані додаткові заробітки, наприклад, від здачі квартири в оренду. Інформацію черпатимуть з Податкової служби, Пенсійного фонду, інших відомств. Інспектори здійснюватимуть поквартирний (домовий) обхід. У разі виявлення порушень при користуванні субсидією кошти доведеться повернути державі.
Щодо давно обіцяної монетизації субсидій, то на неї доведеться ще зачекати щонайменше три-чотири роки. А нагріють руки на цім «добре продуманому» ділі в першу чергу енергогенеруючі компанії. Саме про них «подбають» цією монетизацією на першому етапі. А споживачі... зачекають, їм не звикати.
Те, що коштів, закладених цьогоріч у бюджеті на компенсацію субсидій, справді замало, визнають і в Мінфіні. Тому доведеться очікувати на нову хвилю заборгованостей. Це ще може неабияк ускладнити ситуацію, бо ж зрозуміло, що тарифи на тепло на місці не стоятимуть.
Жодна країна не вважає субсидії ефективним способом соціальної допомоги, бо вони не розв’язують проблем енергоефективності. У нас же енергетичні витрати — одні з найбільших серед країн Європи і світу. Водночас, система субсидіювання не лише корумпована, але й повністю вбиває мотивацію до енергоефективності та енергозбереження.
До болю образливо, чому там, у верхах, мають нас за якихось дурнів неотесаних? Навіщо чи не щохвилини рекламувати субсидіювання як суспільний порятунок, якщо тепер його цинічно позбавляти? Навіщо мінімалку характеризувати як манну небесну, якщо тарифи, ціни її переступили і піднялися до захмарних висот?