Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 707

Заявляючи про збільшення надходжень від платників податків, фіскали замовчують те, як зростає податкове навантаження на звичайних громадян. Причому «під прицілом» опиняються ті, кого не можна навіть з натяжкою віднести до середнього класу.

Кілька місяців тому забили на сполох жінки — матері неповнолітніх дітей. Як-от жителька міста Хмельницького: Наталія розповідає, що, прийшовши до комісійного з речами, з яких вже виросли її малюки, вона з подивом дізналася, що після їх продажу, зобов’язана сплатити податок на прибуток фізичних осіб і військовий збір. Тож виходить, аби продати річ, куплену за свої кревні гроші, ще потрібно платити «мзду». А це майже п’ята частина суми, за яку вона мала намір продати вживаний одяг.
І йдеться не лише про тисячі гривень — про будь-які, деколи навіть абсолютно смішні гроші, еквівалентні ціні порції кави в автоматі або пакета кефіру. Тим часом за речі, як кажуть у комісійці, будь вони хоч тричі в ідеальному стані, навряд чи отримаєш 50 відсотків їхньої вартості, крім того, власник вже заплатив податок при їх купівлі.
Як з’ясувалося, фіскали готові виконувати і перевиконувати план надходження до бюджету, пригадати про норму податкового законодавства, прописану так, що дозволяє стягувати 18-відсотковий податок з продажу вживаних речей, а також з майна, зданого в ломбард. За логікою чиновників, люди, які за смішною ціною здають у ломбард свої нечисленні коштовні речі, а після закінчення терміну застави не в змозі викупити їх назад, «піднімаються» на цих грошах настільки, що просто зобов’язані сплатити державі: адже вони отримали додатковий прибуток!
Тож такі податки на бідність обговорюються українцями в соціальних мережах і, якщо можна так сказати, вони змагаються у дотепності, пропонуючи владі ввести податки з бомжів за здані пляшки, податок на повітря і так далі.
Окрім цього, податки на «ломбарди» і вживані речі, по суті, податки на бідність, — ще не всі «сюрпризи», з якими все частіше стикаються люди. До газети «Подільські вісті» нерідко звертаються громадяни за допомогою, бо сьогодні можна отримати повістку до суду або арешт майна навіть за борг в кілька тисяч гривень.
Також під пильну увагу все частіше потрапляють кишені і гаманці пересічних українців. Сьогодні йде активний моніторинг руху коштів на банківських рахунках. Отже, якщо на пенсійну або зарплатну картку надходять гроші, які не є пенсією або зарплатою, будьте готові відповісти на запитання: звідки ці надходження? До того ж, як дохід ці кошти порахують, навіть якщо на картці гроші на поточні витрати — наприклад, на закупівлю матеріалів для того, щоб зробити шафу. Гроші можуть надійти і від родичів: може, рідні та близькі вирішили привітати вас з будь-яким святом. Врешті, батьки допомагають дітям і навпаки, особливо, коли живуть не в одному населеному пункті.
У тому, що подібний тотальний контроль коштів пересічних громадян принесе хоч які-небудь істотні надходження до бюджету, — є великі сумніви. Хіба що з’явиться можливість відзвітувати про те, що прибутки громадян — під контролем, і змусити найбідніших з них тугіше затягнути паски.