Те, що відбулося із цінами на основну групу продовольчих товарів за останній тиждень, вражає. Вони навіть не поповзли, а скочили разом із ціною на долар різко угору (нагадаємо, в один момент він  сягнув на міжбанку до 16 гривень). Тож  на  вихідні,  та й усі інші дні, господині поверталися із базарів з напівпорожніми сумками.  Найбільше ж у цій ситуації при детальному розгляді вразило навіть не це, бо до такого передзимового струсу, який різко спустошує наші гаманці, ми вже давно звикли.
Не перестає дивувати інше:  як таке можливо, що навіть у невеличкій Хмельницькій області  ціна на одні і ті ж продукти — хліб, гречку,  цукор — зростала в кожному районі по-своєму, з різницею від 50 копійок — до трьох гривень за кілограм?! Хто ж влаштував цей ціновий гопак на льоду? Голова Нацбанку, уряд, який був зайнятий формуванням коаліції, ескалація військових подій на сході, нечесні на руку посередники, мляві чиновники держапарату на місцях? Та всього разом і потроху! Може «втішати» лиш те, що подолянам  живеться не гірше, ніж населенню багатьох інших областей України.  


За підрахунками фахівців департаменту АПК облдерж-адміністрації, вартість  традиційного  овочевого набору на середню каструлю борщу  складає  12 гривень 49 копійок, що на три гривні дорожче, ніж на цей же період  минулого року. Це без м’яса, з ним історія вже зовсім інша. За цим показником Хмельниччина перебуває на п’ятій позиції в Україні. Тож дешевший овочевий борщ  тільки на  Волині, у Кіровограді, Чернігові та в Сумах.  
Що ж до формування середньої  ціни на м’ясо свинини без кістки (57 гривень за кілограм), то ми на шостій позиції після Запоріжжя, Сум, Чернівців, Чернігова,  Закарпаття. П’яту займаємо за яловичиною (70 гривень за кілограм).
За середньою ціною на житньо-пшеничний хліб (4 гривні 83 копійки) — Хмельниччина на четвертому місці  після Одеси, Вінниці і Закарпаття.  
А от із гречкою ситуація, відверто кажучи, вийшла з-під контролю. Ця, не така вже й дефіцитна крупа на Хмельниччині, раптом  стала чи не найдорожчою, ніж  деінде в Україні: до 17 гривень за кілограм. При цьому, зазначимо, закупівельна ціна від виробника на цю крупу, як повідомили в департаменті  агропромислового розвитку Хмельниччини, становить лише... майже чотири гривні за кілограм!  
У зв’язку з цим незайве нагадати, що граничні  торговельні надбавки до оптової ціни виробника, які встановлені на Хмельниччині  у 2011 році, складають лише 10 відсотків, і їх ніхто досі не відміняв. Це ж саме стосується й інших круп, борошна, хліба, цукру, крім рафінаду; яловичини, свинини та м’ясопродуктів. Надбавки для торгівлі ковбасними виробами,  молоком, кисломолочним  сиром, сметаною, вершковим  маслом, олією соняшниковою та яйцями — 15 відсотків.  
На жаль, важелі контролю як за часів минулої влади, так і теперішньої, були і є досить слабкими. І цього  не приховують працівники інспекцій з контролю за цінами та чиновники облдержадміністрації.    
Тепер подивимося і на так звані коливання, які показав останній ціновий моніторинг в області. До прикладу,  жителі Деражнянського, Красилівського, Славутського та Волочиського районів останнім часом змушені  віддавати за хліб на 87 копійок більше, ніж він в середньому коштував по області. Хмельничани ж  переплачують  аж 1 гривню 17 копійок, а шепетівчани  —  1 гривню 50 копійок за буханець!  У цей же час населення Старосинявського, Білогірського й Теофіпольського районів змогли купувати минулого тижня хліб на 73 копійки дешевший, аніж у середньому по області.
Ціна на м’ясо, яловичину та свинину має діапазон коливання від найнижчої до найвищої по районах області  аж до 15 гривень.
Або ж візьмемо соняшникову олію, середньообласна ціна на яку сформувалася  на рівні 14 гривень 46 копійок. Чому жителі, скажімо, Віньковецького, Дунаєвецького та Чемеровецького районів у середньому купували літр цього продукту за 16 гривень,  а жителі Городоцького, Летичівського та Кам’янець-Подільського районів  — за 14 гривень?
 Чи той самий цукор, залишки якого на складах цукрозаводів Хмельниччини сягають десятків тисяч тонн.  При середньообласній ціні 9 гривень 4 копійки за кілограм, в Красилівському, Чемеровецькому, Дунаєвецькому районах пересічні споживачі його купували за 10 гривень 50 копійок,  а в Полонському, Волочиському та Городоцькому районах — за        8 гривень 50 копійок.  Тим часом, як вдалося з’ясувати  з офіційних джерел, відпускна ціна цукру із цукрозаводів області була майже сім гривень за кілограм. Виходить, апетити у посередників ще ті! А впливу на них держава не має майже ніякого.
Начальник управління департаменту агропромислового розвитку Іван Одземок    каже, що в тих районах, керівництво яких докладає достатньо зусиль, аби стримувати  ріст цін, результати очевидні.  Разом  із тим, посадовець визнає: «В області є чимало видів сільгосп-продукції власного виробництва, собівартість якої аж ніяк не відповідає  існуючим роздрібним цінам. До прикладу, за 10 місяців поточного року Хмельниччина  виробила півтора мільярда штук яєць, ми маємо одну з найбільших в Європі птахофабрик ПАТ агрофірма «Авіс», тож  нормальна відпускна ціна одного десятка яєць становить 11-12 гривень.  Чому ж тоді на продовольчому ринку на 18 листопада вона була майже 17 гривень?»
На його думку,  ліквідація посередника між виробником і покупцем  — це один із шляхів стабілізації цінової ситуації на продукти харчування продовольчого ринку.  Тієї ж думки дотримується і заступник голови  облдерж-адміністрації Володимир Кальніченко. За його словами, одними з досить дієвих чинників зниження цін на продукти найпершої необхідності  є  постійне проведення ярмаркових заходів за цінами товаровиробника, відкриття фірмових магазинів,  контроль за дотриманням встановлених в області граничних торговельних надбавок до оптової ціни виробника та граничних рівнів рентабельності підприємств.    
«Наше завдання — не допустити необґрунтованого росту цін на продукти харчування. Саме необґрунтованого. Звичайно, є  в цьому процесі  й об’єктивні причини, як, наприклад, підвищення цін на пально-мастильні матеріали, на які ми не можемо вплинути, — каже  Кальніченко. — У будь-якому разі порочну практику заробляння на чужій біді раніше чи пізніше потрібно припинити».