Бажання приватизувати житло природне? Звісно. Хочеться ж мати право власності на оселю, в якій прожив усе своє свідоме життя. Абсолютна більшість громадян уже давно здійснили це право. Але іноді трапляються винятки — людина не може отримати документи з жаданою печаткою, як от мешканці Городка, інвалід 2-ї групи Кушнір.

«Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним, — написав у листі до редакції Григорій Іванович.
— Невже події, які відбувалися та відбуваються в Україні, нічого не навчили наших чиновників? Невже кров, яка пролилася, і людські життя, які були віддані за те, щоб ми жили за законами правової держави України, а не за законами системи, де чиновник — і Бог, і цар, і закон, нічого не значать для наших чиновників? Невже потрібно чекати третього майдану, щоб щось нарешті змінилося? А що привело мене до такого висновку та необхідності звертатися до різних установ? Наведу факти.
Я проживаю у своїй квартирі в місті Городку на вулиці Грушевського, 6 тридцять два роки. З них десять оббиваю пороги міської ради та інших установ з єдиним проханням: дати мені можливість приватизувати власну квартиру!
А тепер суть справи. На мої неодноразові звернення до міської ради про взяття на баланс нашого житлового будинку (згідно з Законом України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» та Постанови Верховної Ради України від 04.03.2004 року № 1585) було прийнято рішення № 15 27-ої сесії міськради від 21.03.2006 року про надання згоди на його передачу до комунальної власності. Через рік згідно з розпорядженням № 43 від 28.04.2007 року підписано акт приймання-передачі нашого будинку до комунальної власності. Під час обстеження та підписання цього акту, де були присутні представники всіх служб, у тому числі міськради, жодних зауважень і заперечень сторони не мали. На підставі рішення виконавчого комітету міськради № 330 від 26.09.2007 року затверджено акт комісії щодо приймання-передачі будинку до комунальної власності.
Здавалося, що в цьому питанні можна ставити крапку. Будинок взятий на баланс міста, мешканці мають право приватизувати свої квартири. Але якраз із цього часу і почалося свавілля чиновників міської ради. В 2009 році квартиронаймачі нашого будинку звернулися до Городоцького БТІ, як органу приватизації об’єктів нерухомого майна, щодо  виготовлення документів на їхні квартири. Але їм у цьому відмовили на підставі того, що до цього часу міськрада не надала відповідних документів у БТІ…»
Лист можна було б ще довго цитувати, бо процес боротьби з чиновництвом тривав і триває. Скажімо, у 2010-му сесія міськради знову (!) приймає рішення про прийняття будинку до комунальної власності. Але він і досі на балансі міста. Мешканці не можуть реалізувати свого права на приватизацію житла. Теоретично чиновництво існує для задоволення потреб громадян, розв’язання їхніх проблем, максимального спрощення життя. Практично — їм байдуже, бо тяганина з будинком триває вже майже десять років. Невже так важко вирішити питання? Чому житло досі не на балансі, незважаючи на два рішення сесій від 2006 та 2010 років? Редакція звернулася за коментарем у Городок та отримала відповідь від міського голови В. Поворозника.
«Виконком міської ради, розглянувши ваш запит щодо скарги гр. Кушніра Г. І., повідомляє, що гр. Кушніру Григорію Івановичу неодноразово надавалися відповіді з питання взяття до комунальної власності територіальної громади м. Городка шестиквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6 загальною площею 144,2 кв. м.
Зазначений житловий будинок взято до комунальної власності рішенням № 5 тридцять сьомої сесії міської ради від 30.03.2010 р., але не передано на баланс комунального підприємства через відсутність необхідної містобудівної документації. Враховуючи такі обставини, замовлено виготовлення технічного паспорта на житловий будинок КП «Городоцьке БТІ», який і був виготовлений та переданий міськвиконкому 9 вересня 2014 року.
В той же час КП «Городоцьке БТІ» повідомило, що інвентаризаційна вартість будинку станом на 09.09.2014 р. склала 458901 грн. при загальній площі 425,1 кв. м. При цьому визначити загальну житлову усього будинку неможливо по причині того, що квартиронаймачі квартир №№ 2, 5, 6 не надали відповідних документів технікам-інвентаризаторам.
Так, як вищезазначене питання розглядалося на черговій 47-й сесії міської ради, яка відбулася 20 листопада 2014 р., рішення не було прийняте через  те, що виготовлений технічний паспорт не відповідає чинному законодавству, адже виготовлений без врахування квартир №№ 2, 5, 6, чим порушено їхні права як квартиронаймачів цього ж житлового будинку.
Крім того, враховуючи те, що гр. Кушнір Г. І. постійно звертається до міськвиконкому з заявами та скаргами з аналогічних питань, депутати міської ради розглянули конфліктну ситуацію та відповідно прийнято рішення № 50 48-ї сесії міської ради від 30.12. 2014 р.
В разі виготовлення технічного паспорта на шестиквартирний житловий будинок, який знаходиться по вул. Грушевського, 6, з врахуванням квартир №№ 2, 5, 6, питання передачі на баланс КП «Городоккомунсервіс» буде розглянуте повторно, з дотриманням чинного законодавства у сфері містобудівного та житлово-комунального господарства».
Прочитавши відповідь Городоцького міського голови, Григорій Кушнір зазначив, що це чергова «відписка». Редакція прагне бути більш оптимістичною: сподівається, що міська влада разом зі своїм комунальним БТІ дасть раду цьому будинку. Бо видається смішним, якби не було так сумно, що майже десять років не можуть прийняти його на баланс. Більше того, проблема добудов, як здійснені мешканцями окремих квартир, — це клопіт влади, а не їхніх сусідів. Григорій Іванович має ж право на приватизацію свого житла і не повинен залежати від проблем мешканців інших квартир та бюрократії городоцьких владців. Невже не можна врешті-решт узаконити усі прибудови та видати технічний паспорт? Дещо знаючи «специфіку» роботи БТІ (доводилося стикатися), варто вважати: це просто небажання розв’язати проблему з боку чиновництва, банальна байдужість бюрократичних мужів. Може, після дев’яти років епопеї будинку на Грушевського, вони проявлять волю та поставлять крапку у цьому питанні? А ми тоді радо повідомимо читачів: влада Городка повернулася обличчям до людей і надала можливість приватизувати громадянам житло.