У будь-якого підприємства, як і в людини, своя доля, своє обличчя, власна біографія, своя  дорога — зростання та утвердження.  Все це було аж до злетів і падінь  на нелегкому шляху — розвитку державного підприємства «Нігинський кар’єр», створеного у тридцятих роках  минулого сторіччя на теренах  Кам’янеччини. А все тому, що його продукція в різні часи користувалася не однаковим попитом. Особливо процвітав, мав стабільність, неабиякі прибутки колектив гірників, коли на повну потужність працювала цукрова галузь, яку він забезпечував вапняковим каменем, розвивався агропромисловий комплекс, на розкислення грунтів якого щороку вироблялося сотні тисяч  тонн вапнякового борошна.

Коли під ніж  пішли десятки цукрозаводів, запрацювали «кучмівські» реформи  у сільському господарстві занепаду зазнав і Нігинський кар’єр.  Особливо це відчутно було останніми роками, коли відбувалася часта зміна  його керманичів, внаслідок чого процвітаюче колись підприємство лягло важким тягарем на шию економіки району. Скажімо, в середині минулого року сума його боргу до бюджетів усіх рівнів, Пенсійного фонду та зарплаті сягнула понад 14 мільйонів гривень. 

До того ж, більшість місцевих жителів залишилися без роботи, а ті, кому пощастило не потрапити під звільнення, місяцями не отримували заробітної плати.
На одному із зібрань трудового колективу, яке відбулося в липні минулого року за участю представників районної влади,  першою з вимог гірники поставили питання щодо  звільнення  директора підприємства   та його заступника з виробництва.  Питання, як мовиться, ребром — призупинення роботи підприємства доти, доки не буде призначено нового директора. І слід віддати належне колишньому голові райдержадміністрації Володимирові Барановському, голові райкому профспілки працівників АПК Ганні Височанській, які доклали чимало зусиль для виконання вимог виробничників.  
    Проте позитивні, можна сказати,  революційні,  зміни на ДП «Нігинський кар’єр» почалися з вересня, з приходом на нього директором, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства  України,  Миколи Ткача. Не можу не процитувати з цього приводу виступ на нещодавніх зборах колективу підприємства голови роботодавців гірників України в Хмельницькій області Володимира Рябоконя, який сказав: «Коли призначали керівником  Миколу Миколайовича Ткача, важко навіть було уявити, що він щось зможе зробити, і ДП «Нігинський кар’єр» запрацює. Адже його застаріле обладнання  знаходилося в неробочому стані, багато чого було просто розікрадено. Ми знали, що колишніми керівниками  повністю вивезено всю бухгалтерську документацію та технічні паспорти на будівлі й споруди. Та новопризначений директор зумів їх поновити й, згуртувавши колектив однодумців, день за днем, місяць за місяцем  піднімав із колін лежаче виробництво, відроджував його потужності та славу, тим самим довівши свою компетентність  перед колективом, який йому повірив, який за ним пішов…».
    Голова профспілкового комітету, ветеран виробництва Олексій Неручок під час нашої розмови наголосив, що саме завдяки вдалим управлінським методам, фаховому досвіду, неабияким організаторським здібностям Миколи Ткача, менш ніж за півроку, відновлено функціонування основних виробничих потужностей підприємства. Зокрема,  гірничо-видобувного комплексу, на відсотків 60 автотранспортних технологічних засобів,  цехи залізничний,  вапнякового борошна, дробарко-сортувальний, успішно впроваджуються технології використання відходів виробництва з метою зменшення використання надр. Також  поновлено роботу залізничної колії, укладено угоду на постачання промисловим підприємствам України понад 3000 тонн різної продукції на місяць, налагоджено ринок збуту крупки та вапнякового борошна для виробництва комбікормів тощо.
    Як результат, заборгованість із заробітної плати, залишена Миколі Ткачу у спадок, зменшилася з                 1 мільйона 170 тисяч гривень до 200 тисяч гривень і успішно погашається за відповідним графіком. Працівники кар’єру регулярно почали отримувати зарплатню, яка в середньому становить близько 1700 гривень на місяць, а в робітників основних технологічних  професій — від 4 до 9 тисяч гривень. З вересня 2014 року підприємством виготовлено і реалізовано продукції на суму 12405 тисяч гривень, з них на заробітну плату, в тому числі на погашення її заборгованості,  витрачено близько 2145 тисяч гривень, на погашення єдиного соціального внеску — майже один мільйон гривень. Не можуть нігинці  сьогодні не тішитися тим, що четвертий квартал 2014 року і перший нинішнього — їхній колектив за підсумками роботи в першій п’ятірці галузі.    
    — Важливим, вважаю, є те, що нам вдалося повернути довіру людей, вони побачили перспективу розвитку підприємства, його стабільність і  неабияк радує, що із двох сотень виробничників, чимало  таких, які повернулися із заробітків з Росії, Польщі, Чехії. До речі,   працюють у нас не лише мешканці Кам’янеччини, а й з Чемеровецького і Дунаєвецького районів, — розповідає Микола Ткач.
    Без сумніву, не лише стабільністю зарплати та перспективою приваблює Нігинський кар’єр. Особлива увага тут стала приділятися вирішенню соціальних питань:  проведено атестацію робочих місць, зараховано до штату три медпрацівники, відкрилася заводська їдальня, де виробничникам безкоштовно відпускаються обіди. При потребі людям надається і матеріальна допомога.
    — Вперше за багато років нас почули, з розумінням поставилися до наших потреб, і ми позитивно оцінюємо поліпшення  умов праці, відновлення роботи їдальні, де готують різноманітні  смачні та калорійні страви, — відзначає  машиніст конвеєра Людмила Коротун.
    — Прикро, але декому муляють око наші успіхи й невідомими особами, начебто від імені колективу,  пишуться  фейкові скарги в різні інстанції  на  Миколу Миколайовича Ткача, нібито  він продовжує нарощувати борги, не платить людям зарплату, розкрадає обладнання, тим самим доводить підприємство до банкрутства, — з обуренням  говорить голова профкому Олексій Неручок.
На його глибоке переконання, у тому, щоб обливати брудом чесне ім’я нового директора, змістити його з посади, зацікавлені як колишні керівники кар’єра, так і деякі особи Мінагрополітики. Адже Микола Миколайович надав до правоохоронних органів достовірні докази зловживань і причетності до них тих осіб, які господарювали на підприємстві до нього. Наразі прокуратурою відкрито кримінальне впровадження  за ознаками правопорушення, вчиненого його попередниками керівництвом, проводиться досудове слідство та позачергові ревізії органами державної фінансової інспекції. Тим самим встановлюються і підтверджуються їхні  дії зловживань, умисне створення фіктивної заборгованості, що могла призвести в подальшому  до    банкрутства і привласнення кар’єру.   
За словами Олексія Олександровича, стало відомо, що попередниками   використовувалося лобіювання власних інтересів у Мінагрополітиці. Відтак через зацікавлених осіб відомства та за їхніми розпорядженнями  міністру подавалися спотворені дані фінансового стану підприємства з метою усунення Миколи  Ткача з посади, який, до речі,  неодноразово звертався до очільника міністерства  щодо злочинів, вчинених колишнім керівництвом. Але на жоден із  листів не було отримано відповіді! У міністерство направлялися конкретні пропозиції щодо поліпшення господарської діяльності, але вони теж залишилися без розгляду.   
Із цього приводу на підприємстві відбулися профспілкові збори, і члени трудового колективу в своїх виступах  засудили необґрунтовані звинувачення на адресу директора. Ось лише деякі фрагменти з виступів працівників кар’єру. Слюсар-електрик автотранспортного цеху Володимир Шевчук: «За час  керівництва Миколи Ткача ми отримали надійну роботу, можливість регулярно отримувати зарплату. В нас поліпшуються умови праці, здійснюється ремонт автотехніки, що сприяє збільшенню обсягів виробництва продукції». Інженер з охорони праці Галина Драгобецька: «Слід зазначити, що директор постійно переймається проблемами працівників, дослухається до їх пропозицій і прохань, спільно з профспілковим  комітетом багато робить для поліпшення умов  праці. Це може підтвердити кожний із присутніх. Тому скаржитися на діяльність Миколи Миколайовича є безпідставно». Слюсар дробильного цеху Михайло Кринтовський: «Коли в 2011 році було припинено діяльність  ДП «Нігинський кар’єр» та відбулося створення фіктивних підприємств із метою розкрадання державного майна, ми вважали, що заборгованість по зарплаті  буде ліквідована. Та всі наші звернення до колишніх керівників  щодо її погашення  ігнорувалися. І саме з приходом Ткача відновлено господарську діяльність та налагоджено виробничий процес, ми стали не лише регулярно отримувати зароблене, а нам повертають і минулорічні борги».
Аби відстояти  підприємство,  його керівника,  колектив  звернувся з відповідним листом   до голови обласної державної адміністрації Михайла Загородного, міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка, в Адміністрацію Президента, до Верховної Ради України, копія цього листа була  направлена і в «Подільські вісті». Про ситуацію щодо тиражування невмотивованих рекламацій на адресу Миколи Ткача  розповів на минулій сесії обласної ради її депутатам профспілковий керівник ДП «Нігинський кар’єр» Олексій Неручок. Тож є всі сподівання, що всі, від кого залежить доля Нігинського кар’єру,  відповідні інстанції втрутяться в ситуацію, яка складається на підприємстві, захистять інтереси гірників та їхнього директора від зазіхань  і нападів недоброзичливців.  
Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ.