Тиждень-другий, і на розлогих ланах Кам’янеччини загудуть потужні трактори, ведучи за собою високопродуктивні посівні агрегати. Чи готові нині селяни найбільшого в області аграрного району до проведення посівної кампанії? Як провести її в умовах девальвації гривні, різкого підвищення цін на добрива, пальне, запасні частини? Про ці та інші проблеми розмовляємо з начальником управління агропромислового розвитку Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації Ігорем ГАЄМ.

— Ігоре Віталійовичу, посівна кампанія, звичайно, нині є проблемою номер один. А як вийшли з зими, яка практично вже здала свої позиції, озимі на Кам’янеччині?
— Під урожай 2015 року всіма категоріями господарств району посіяно 13725 гектарів озимих зернових культур, із них — 11784 гектари пшениці, 253 — жита, 1688 гектарів ячменю. Незважаючи на те, що були бездощовою осінь, малосніжною зима, не всі озимі, як слід розкущилися, з них після зимівлі у доброму стані є близько 80 відсотків посівів, у задовільному — 15 відсотків площ і 6-8 відсотків — слабкі та зріджені. Крім того, агроформуваннями посіяно 6363 гектари озимого ріпаку, площі якого теж у доброму та задовільному стані.
— Чого і скільки плануєте посіяти?
— Ярого ячменю — близько 4 тисяч гектарів, посівна площа під урожай кукурудзи становитиме 18 тисяч гектарів, понад 4 тисячі гектарів буде посіяно соняшника, очікується розширення посіву сої до 17 тисяч гектарів.
Хочу відзначити, що, незважаючи на значне підвищення вартості матеріально-технічних ресурсів, збільшення податкового навантаження і інших несприятливих факторів, аграрії району планують розпочати посівну кампанію в оптимальні строки, з дотриманням усіх агротехнічних вимог.
Так, уже придбано більше 8000 тонн мінеральних добрив, закуплено близько 300 тонн дизельного пального. Для боротьби з бур’янами, шкідниками, різними хворобами агроформування придбали понад 40 тонн засобів захисту рослин. Завершується ремонт та підготовка техніки. Готовність тракторів становить 100 відсотків, сівалок — 88, культиваторів — 86, понад 90 відсотків іншої ґрунтообробної техніки.
— На Кам’янеччині функціонують 36 агроформувань. Але чи кожне з них змогло придбати необхідну кількість добрив і пального для проведення весняно-польових робіт?
— Якби ж то. Якщо району для цього потрібно 12 тисяч тонн різних добрив, то на сьогодні їх закуплено на 4 тисячі тонн менше. Не краща картина і з пально-мастильними матеріалами. Насамперед, у скрутному становищі залишаються малопотужні підприємства, у яких немає обігових коштів.
 — І аграріїв у глухий кут заганяє долар?..
 — Так, це прикро, але ми міцно до нього прив’язані. Адже запасні частини до сільськогосподарської техніки, мінеральні добрива, засоби захисту рослин купуємо за валюту. Девальвація гривні значно відбилася і на пально-мастильних матеріалах. І це тоді, коли світові ціни на нафту падають, а у нас, навпаки — на пальне зростають. Скажімо, сьогодні оптова ціна тонни дизпалива — 19 тисяч гривень, що в 2,5 раза більша, ніж на аналогічний період минулого року, і я не здивуюся, коли буде надруковане це інтерв’ю в газеті, солярка вартуватиме вже понад 20 тисяч. До речі, пальне дорожчає не лише тому, що пішов у вільне плавання долар, а й акциз.
Або мінеральні добрива, на імпорт яких з нинішнього року введено додатковий збір. Ціна селітри зросла з 3,5 тисячі гривень за тонну до 10 тисяч, нітроамофоски з 4,1 тисячі — до 10,5 тисячі, карбомідно-аміачна суміш — до 10 тисяч, тобто майже втричі. Ціни на засоби захисту рослин стали взагалі захмарними.
— Даруйте, але Україна отримала від СРСР досить потужний комплекс із виробництва мінеральних добрив, тож маємо свої, вітчизняні підприємства у Рівному, Черкасах, Сєверодонецьку, Сумах, Дніпродзержинську.
— Так оце ж я називаю вартість поживи для рослин наших виробників, і хоча в світі ціни на найважливіші добрива знижуються, українські трейдери намагаються виграти на своїх же, українцях. Взагалі, нині ринок добрив скоротився майже на 40 відсотків.
— Який же вихід?
— Брати кредит або розраховувати на власні сили.
— Чи можуть аграрії розраховувати на підтримку держави?
— Питання їх фінансово-кредитного забезпечення на період проведення комплексу весняно-польових робіт у 2015 році не так давно було обговорено на селекторній нараді, що відбулася під керівництвом міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка. Як він наголосив, ведеться діалог з банкірами на предмет забезпечення потреби агровиробників у коштах. Так, за ініціативи Міністерства відбувся «круглий стіл» з представниками Незалежної асоціації банків України.
Нараду з цих проблем за участю керівництва району та представників деяких відділень банків ми провели й у себе. Як результат, АО Ощадбанк, ПАТ “Кредобанк”, Райффайзен Банк Аваль, Укргазбанк, УкрСиббанк дали згоду фінансувати весняно-польову кампанію та закупівлю сільськогосподарської техніки. На сьогодні їх відсоткова ставка на термін кредитування від 1 до 3 років на саму кампанію і на придбання техніки на термін кредитування до 5 років коливатиметься від 17 до 24 відсотків. Зручність отримання цієї позики полягає в тому, що мова йде лише про національну валюту. Також, окрім коштів або замість них, сільгоспвиробники зможуть отримати векселі, передбачені спеціальними програмами для розвитку та підтримки сільського господарства (комісія становитиме від 2,5 відсотка до 4 відсотків).
— Ігоре Віталійовичу, як ви гадаєте, чи матиме Кам’янеччина цьогоріч такий ужинок зернових, як у році минулому?
— У 2014 році наш район зібрав рекордну кількість хліба — 250000 тонн. За моїми аналізом і підрахунками, у цьому році ми недоберемо зернових до минулорічного 36-40 тисяч тонн. Причини? Посіяно менше пшениці, на півтори тисячі гектарів зменшиться посівна площа кукурудзи, суха осінь, через що озимі не отримали достатньої кількості вологи, малосніжна зима, багато господарств неспроможні внести необхідну кількість поживи, а ще не знаємо, які сюрпризи піднесуть нам весна і літо.
— То що, дійсно, з нового врожаю, як нині дехто пророкує, буханець хліба може вартувати 20 гривень?
— Не можу цей прогноз ні підтвердити, ні спростувати. Але якщо врахувати, скільки ж то буде затрачено коштів на кожну тонну вирощеного зерна, взагалі при нинішніх цінах на енергоносії, непередбачуваність курсу того проклятого долара — то до 10 гривень дійде. Взагалі-то, у нас все можливе. Проте будемо оптимістами й сподіватимемося на краще. Скажу одне: аграрії нашого району докладуть максимум зусиль для оптимального та якісного проведення комплексу весняно-польових робіт, відтак догляду за посівами й отримання гарного врожаю зернових і технічних культур. Щоб у кожного на столі був хліб і до хліба. Головне, настав би мир і злагода в державі, щоб механізатори-подоляни, усі аграрії швидше повернулися до своєї хліборобської справи, до мирної праці…