Певно, відтоді, як через селище Дунаївці проклали залізницю, тутешнім жителям дошкуляє досить серйозна проблема. Адже залізничні колії практично поділили цей населений пункт навпіл: з одного боку — лікарня, школа, дитячий садок, підприємства, з іншого — селищна рада, магазини, пошта та більша частина житлового сектору.

— Кажуть, за своє життя чоловік має посадити дерево, збудувати дім, виростити сина. Правильно. Бо цим він виправдає надії своєї сім’ї і подбає про її благополуччя. А що залишить людина після себе колективу, громаді, суспільству? Хіба це менш важливо? — запитує Віктор Пелехацький, коли під час нашого спілкування мова заходить про майбутнє українського села. – Якби ж то кожен жив з бажанням запам’ятатися добрими справами, бути корисним для людей. Тоді б, і все, що довкола нас, і село, про яке говоримо, змінювалося би на краще, — каже Віктор Анатолійович.

Україна експортувала в 2016-17 маркетинговому році (липень—червень) рекордні для нашої держави 43,8 мільйона тонн зернових. За повідомленням Міністерства аграрної політики та продовольства, це на 13,5 відсотка перевищує показники попереднього сезону. Хмельниччина має теж доволі пристойні здобутки. Наразі остаточні цифри маркетингового року ще аналізуються, тому більш докладно можна поглянути на дані за січень-квітень поточного року. Статистика свідчить, що продукції рослинництва Україна вивезла на понад три мільярди доларів, що на чверть перевищує минулорічні показники. Левова частка припала на зернові — 2,3 мільярда, що на 16,5 відсотка більше, ніж торік. Із експортом насіння та плодів олійних культур також усе гаразд: зростання на сімдесят відсотків і шістсот мільйонів доларів загалом. Значно гірша ситуація із обсягами вивезення овочів; плодів і горіхів — цифри в десятки разів менші. Й саме цю нішу могли б поступово заповнювати фермери. Бо, як зрозуміло, «тягатися» невеликим українським, хмельницьким зокрема, господарствам із потужними агрохолдингами в вирощуванні зерна — справа невдячна. А вирощувати «нетрадиційні» культури і для внутрішнього, і для зовнішнього ринків — доволі прибутковий бізнес. Про перспективи фермерських господарств, пошук своєї ніші на ринку, вихід до закордонних споживачів ми поспілкувалися зі столичним експертом аграрної галузі, магістром бізнес-адміністрування Києво-Могилянської бізнес-школи Вадимом АРІСТОВИМ.

Микола Якович Швець вибачався за свій вигляд, мовляв, спека, а він ось чергову тачку гною «транспортує», то й не при костюмі, каже, посміхаючись. «І де ж тієї роботи стільки назбирується? — кидає фразу і додає: — Хто пов’язує себе з селом, то мусить трудитися зранку й до ночі. Тож живемо ми тут за своїм, сільським, часом».

До редакції «Подільських вістей» звернулася група людей із села Писарівка Волочиського району. У їхній заяві йдеться: « ...просимо вас допомогти розібратися у ситуації щодо незаконної приватизації землі. Через зловживання посадової особи, колишньої голови сільської ради ми, більше тридцяти сімей, залишилися без городів, які обробляли протягом 17 років».