Надрукувати
Категорія: Освіта
Перегляди: 3351

Наші владці, як то кажуть,  полонених не беруть. Наповал ошелешують своїми скороспішними  рішеннями-реформами. Їх реалізація на місцях, як висловився аналітик, переростає у фронти і протистояння. Йдеться про освіту, яку цьогоріч чекає суцільна оптимізація. Приміром, замах на профтехосвіту, який здійснили перед новим 2016-м, — це окрема серйозна тема. Чи бліцкриг проти малокомплектних шкіл, яких в Україні — третина від усієї кількості — що вже болюча проблема... З усіх сил берегли ті маленькі школи громади і відділи освіти. А їх з кожним роком  більшає, бо ж це нас, українців, усе меншає. Та щось соціально-економічних реформ на поліпшення економіки, демографії не чути.
Торік, 24 грудня, Президент підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з яким упродовж 2016 року має відбутися закриття малокомплектних шкіл з чисельністю учнів менше 25 чоловік у сільській місцевості.  Дослівно формулювання з поправкою гласить: «За рахунок освітньої субвенції не здійснюється з 1 вересня 2016 року фінансування загальноосвітніх навчальних закладів (крім закладів початкової школи), кількість учнів в яких становить менше 25 осіб.

Ох і змусив же цей закон понервувати-повоювати жителів Топорівської сільської ради, сіл Топори і Топірчики, що в Ізяславському районі!
Бо з нового року, за словами батьків, учителів Топорівського НВК «ЗОШ  I-II ступенів — дитячий садок» та сільського голови Наталі Стрелкової, їм почали надходити неоднозначні сигнали з району, що заклад ліквідують. На запит сільської ради отримали відповідь від районної ради: «В бюджеті району на відділ освіти не виділено коштів освітньої субвенції на заклади, які відповідно до закону, підлягають ліквідації з 01.09. 2016 року».
На розгляд сесії райради  винесли питання саме ліквідації Топорівського НВК, хоча в районній програмі «Освіта Ізяславщини» йдеться про реорганізацію його у заклад I ступеня.
«Чорні хмари згущуються над нашою школою, — написали жителі А. Зінова, Н. Міщишина, Р. Ольховський, Л. Тимошук  та інші до редакції. — Районна рада і районний відділ освіти в цьому році не проводять реорганізації у перший ступінь, не цікавляться думкою ні батьків, ні громади і повністю закривають школу. В нашому НВК всього навчається 11 дошкільнят і 22 школярі. Це небагато, але по наших селах нараховується 36 дітей віком від 0 до 6 років, тож перспектива є. Ми, батьки, дуже стурбовані тим, що наші дошкільнята будуть обділені у спілкуванні зі своїми старшими друзями, а учні 1-4-х класів добиратимуться за 10 кілометрів до інших шкіл. Дітей такого віку ми в жодному разі не відпустимо в чужі села, де холодні школи. Це ж дітям треба буде виїжджати о сьомій двадцять ранку і повертатись о шістнадцятій тридцять. Хто там догляне за першокласниками, які вже о першій дня закінчують навчання. Навіщо їм, втомленим, голодним там чекати старших?
У нашій школі навчаються діти учасників АТО. То за яку Україну вони там воюють? Невже для наших пихатих політиків байдуже життя цих маленьких громадян? Не залишайте пустками українські села після свого депутатства!»
Коли голова сільради Н. В. Стрелкова від імені батьків звернулася до райради з проханням залишити школу І ступеня, їй категорично відмовили».
Школа у Топорах нова, доглянута, тепла, є чудово обладнаний спортзал. Будувалася як спорткомплекс, розповідає вчитель початкових класів Наталя Сачук. Та зусиллями громади, вчителів, добродійників приміщення  переобладнали. За кошти вчителів та спонсорів облаштували внутрішні туалети, ігрову кімнату.
Чекають на кошти, які спонсор перерахував на відділ освіти, щоб придбати тюль та іграшки. «Ми не покладаємося, що хтось приїде, зробить нам все, — каже Наталя Стрелкова. — В усьому школі допомагаємо: фарбуємо, білимо. От з 1 січня харчування школярів переклали на сільраду. Треба ж розрахунки провести. То за січень-лютий нам оплатив харчування спонсор. А з березня сільрада з допомогою батьків, які постачають овочі, все необхідне, організувала обіди». «Кухар у нас хороший, дітям добирає, готує на замовлення, — додають матері школярів Любов Мацюк та Тетяна Сидорчук. — А ми маємо змогу навідатися в клас за першим дзвінком вчителя, бо, самі розумієте, яке нині у дітей здоров’я». Батьки на конкретних прикладах доводять і те, що школа дає добру освіту. Учні перемагають в обласних олімпіадах, успішно навчаються далі і вступають до вишів.
Скажемо, як побачили: дружна громада батьків школярів з Топорів і Топірчиків справляє враження міцної родини. І сільський голова, і вчителі, батьки не ховають голову в пісок, а обстоюють школу в чиновницьких кабінетах, на нарадах-комісіях. На ділі доводять свою спроможність і патріотизм.
«У законі чітко прописано: початкова школа в селі має бути і на неї виділяється державна субвенція», — каже батько школяра Роман Ольховський, місцевий підприємець і постійний спонсор школи. Підкреслює, що громадою навіть продумували варіант співфінансування: якщо не вистачило б сто сорок тисяч гривень до державної субвенції, то підприємець і сільська рада готові скластися по сімдесят тисяч і доплатити. Аби лиш школа, хоча б початкова, разом із дитсадком, жила. Адже є у селах молоді сім’ї і надія на перспективу.
У райдержадміністрації — свої аргументи на користь оптимізації шкіл. По-перше, складна демографічна ситуація змушує щороку переглядати мережу.
По-друге, кажуть, уболівають за якість освіти в малокомплектних школах, де на- вчання за індивідуальною формою, і діти позбавлені повноцінного спілкування в колективі. Разом з тим констатують: на утримання шкіл району з державної субвенції не вистачає 2 мільйони триста тисяч гривень. От і треба вкластися у 56 мільйонів. Хоча, загалом, за словами начальника відділу освіти райдержадміністрації Наталії Кирилюк, для повноцінного функціонування освіті району потрібно 72 мільйони гривень. «Мусимо ефективно використовувати бюджетні кошти, а малокомплектні школи обходяться дуже дорого, — коментує заступник голови облдержадміністрації Володимир Левченко. — Планували призупинити 7-8 шкіл, та зупинилися на двох, де у початковій школі по 7 дітей і жодного повного класу, де було хоча б 5 учнів».
«Коли йдеться про оптимізацію, то депутати налаштовані не закривати школи, та на питання: а де ж брати кошти, — мовчать, — каже голова райдержадміністрації Борис Яцков. — А гроші треба по-господарськи витрачати. Вважаю, діти мають здобувати повноцінну освіту в гідних умовах, у колективі однолітків. Ми аналізували мережу шкіл, продумували умови підвезення учнів. Вважаємо, що Топорівський НВК доцільно реорганізувати у заклад І ступеня початкову школу-дитсадок, бо, за здоровою логікою, 5-6-річних дітей возити за 12 кілометрів не слід. Крім того, там є дошкільнята і є перспектива. А от малокомплектні школи у Завадинцях, Припутнях, Більчині будуть закриті, і дітей до сусідніх шкіл за 2-3 кілометри довозитимуть шкільні автобуси».
Поки матеріал готувався до друку, стало відомо, що рішенням сесії депутати районної ради вирішили залишити у Топорах початкову школу. Учнів 5-9-х класів буде довозити шкільний автобус у Ріпки або Сахнівці чи Ізяслав, за вибором батьків, повідомила начальник відділу освіти райдержадміністрації Наталія Кирилюк. Школи у Припутнях та Завадинцях закриють. Питання ж Більчинської школи залишили для подальшого розгляду.