Надрукувати
Категорія: Освіта
Перегляди: 1584

Аби читачеві стала зрозумілою винесена в заголовок абревіатура, одразу її розшифруємо: ОНКК — обласний навчально-курсовий комбінат. Місце його «дислокації» — Кам’янець-Подільський. А створений він був у 1972 році на базі колишнього районного об’єднання сільгосптехніки. І завдання перед ним стояли досить відповідальні — підготовка кваліфікованих робітників для потреб сільського господарства.

Спочатку ця «кузня робітничих кадрів» була в прямому підпорядкуванні Міністерства сільського господарства, яке її і фінансувало. Відтак під час проведення приватизації вона стала власністю обласної ради. В процесі реформування Агропромтехніки, всупереч законам, у нашій області (єдиній в Україні) було приватизовано практично всі районні приміщення цього навчального закладу. На їх базі продовжувалася підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації масових робітничих професій для агроформувань, закладів соціальної сфери сільських рад (операторів котелень, газоелектрозварників), підприємств та організацій всіх форм власності: за державним замовленням, договорами з підприємствами, установами, службою зайнятості населення, окремими громадянами.
Згідно із Законом України «Про професійно-технічну освіту», джерелами фінансування підготовки та перепідготовки кадрів мали б бути кошти засновника комбінату, а також замовників і фізичних осіб.
Слід відзначити, що за роки свого функціонування Хмельницький обласний навчально-курсовий комбінат підготував понад 52 тисячі спеціалістів для сільського господарства й не тільки. З 1997 року, тобто з дня його передачі з державної власності у комунальну, він, як мовиться, перейшов на свій хліб. Тобто, залишився лише на допоміжних формах фінансової діяльності, яка аж ніяк не покриває витрати на підготовку фахівців, при річному заробітку від 400 до 800 тисяч гривень.
Враховуючи неодноразові звернення колективу ОНКК, обласна рада у 2009 році прийняла рішення профінансувати його протягом чотирьох років на суму 2 мільйони 164 тисячі гривень, і у грудні 2011 року своїм рішенням виділила навчальному закладу для поповнення статутного фонду 500 тисяч гривень, але «щедрість» колишньої влади… так і залишилися лише на папері. Річ у тому, що рішення було прийнято всупереч законодавству. Щоправда, в наступному році, лише в кінці ІІІ кварталу, комбінат отримав від облради 300 тисяч гривень на підготовку робітничих кадрів, у той час, коли тільки фонд заробітної плати становив понад 55 тисяч гривень на місяць.
Як розповідає керівник комбінату Анатолій Кучер, останніми роками навчальний заклад постійно був на «голодному пайку», тому довелося кількість штатних         працівників скоротити з 27 до 17, майстри виробничого навчання переведені на 0,5 ставки, а адміністративним працівникам суміщати по кілька посад, відповід-    но давно не проводяться ремонтні роботи у головному корпусі, немає за що поліпшувати матеріально-технічну базу.
— І це тоді, коли аграрному сектору області, сільським територіальним громадам потрібні кваліфіковані трактористи, комбайнери, ремонтники сільгосптехніки, електрогазозварники, оператори котелень та інші робітничі кадри, які цей фах можуть опанувати у нас в середньому за півроку. У профтехучилищах потрібно навчатися 2-3 роки, до того ж, там контингент учнів віком від 14 до 18 років, у нас же – від 18 до 59 років, тобто, люди старшого віку, на якому в основному й тримається село, — зауважує Анатолій Іванович.
За словами директора, усі випускники навчального закладу працевлаштовуються на роботу відповідно до направлень на на- вчання, заповнюють вакантні посади, котрі залишає молодь, мігруючи в міста чи за кордон у пошуках кращої долі. Це ті фахівці сільського господарства області, які орють, сіють та збирають урожай на теренах нашої області і дають громаді Хмельниччини хліб та до хліба.
У кінці минулого року Анатолій Кучер звернувся до обласної ради з листом, у якому обґрунтував проблеми комбінату та попросив надати відповідну фінансову допомогу, погасити багаторічні борги, проводити фінансування закладу, як це робиться у більшості областей країни, зокрема, сусідній Вінницькій. Також вкотре нагадав обласним обранцям, що заборгованість із зарплати колективу за грудень-січень становить понад 33 тисячі гривень, а загалом за попередні роки сягає близько 94 тисяч гривень, і це тоді, коли згідно з Бюджетним кодексом України на 2015 рік, фінансування та матеріально-технічне забезпечення професійно-технічної освіти здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету. Тобто, всі рішення щодо утримання ОНКК зобов’язана приймати обласна рада. Крім того, навчально-курсовий комбінат за законодавством України є навчальним закладом, а не комунальним підприємством чи комерційною структурою.
З відповідним листом звернувся трудовий колектив на чолі з його головою та профспілковим лідером ОНКК Валерієм Боршуляком і до народного депутата України Володимира Мельниченка. У зверненні окреслили коло питань, які потребують нагального вирішення. У ньому наголошувалося, що колектив самостійно фінансувати та утримувати навчальний заклад не спроможний і працює нині поза правовим полем держави, оскільки значиться як комунальний навчальний заклад. Проте за реєстром департаменту освіти і науки облдержадміністрації не проходить, виконує функції навчального закладу, який, згідно із законами України та власним статутом, не може бути прибутковим, тож протиправно включений до переліку комерційних структур. Власником навчального закладу є обласна рада, чому ж тоді він нею кинутий напризволяще? Справедливо обурюються автори листа. «Працюючи як комунальний навчальний заклад, підняти на свій розсуд плату за навчання не маємо права. Усе занепадає, а народні обранці відбуваються відписками і списують все на відсутність коштів, разом з тим закрити комбінат не можуть», — наголошується у зверненні.
Тож ОНКК просить владу виконувати обов’язки власника та утримувати на належному рівні професійний навчальний заклад чи визнати своє безсилля і передати його в оренду трудовому колективу. Словом, не дати йому вмерти, а таким шляхом вийти з кризи, відтак успішно та в повному обсязі виконувати покладені на нього функції. Отож є усі переконання, що до голосу працівників ОНКК депутати обласної ради дослухаються.