Мудро кажуть: «Усі професії —  від вчителя, і тільки професія вчителя — від Бога». І хай лукаві люди не звинувачують сільську школу в бідності, відсутності нових технологій, бо це не її вина. Бо в педагогічному процесі найважливіше — спілкування між Учителем і Учнем. І піднести думку учня до висот, як писав Василь Сухомлинський, зможе лише вчитель-особистість, з якого хочуть брати приклад.
«Мої учні — то моє натхнення, що підняло колись на крило, мої учні — то злети й падіння, адже різне в роботі було. І я вдячний, що в моїй роботі будні є і святкові дні, і що поруч зі мною — діти, мої учні — мої вчителі!». Ці рядочки — з вірша «Автопортрет» нашого земляка Ігоря Гвоздовського.

Майже два десятки літ трудиться на педагогічній ниві Ігор Миколайович вчителем математики та інформатики Подолянського НВК «Школа І-ІІ ступенів — дитячий садок» Віньковецького району. Колеги шанують його за відповідальність, людяність, професіоналізм, школярики — за доброзичливість, глибоке знання предмету, талант зацікавити цією точною наукою. «Наш учитель — дуже хороший, пояснює зрозуміло, — хвалять математика п’ятикласники Валерія Шершун, Денис Гулей, Валерія Мазаренко, які охоче беруть участь у математичних конкурсах. — З ним легко вивчати нові теми, розв’язувати складні задачі».
«Вчитель  має іти в ногу з часом, зростати фахово, — каже Ігор Миколайович. — Адже всі твої справи, як на долоні — у колег, учнів, їхніх батьків. Головне — самому прагнути до вдосконалення, підтвердити свої знання, уміння. З’являється інтерес до твого предмету, коли є повага, довіра до твоїх досвіду, уміння складне подати доступно».
«Педагога знають у районі як людину компетентну і цілеспрямовану, каже завідуюча районним методкабінетом Світлана Саврій. — Його методичні посібники, розробки з математики та інформатики займали призові місця на обласних педагогічних конкурсах. А вихованці Ігоря Миколайовича стають переможцями районних, обласних олімпіад. Цьогоріч він опікується в районі і дистанційним навчанням, підготовкою учнів 7-8 класів до олімпіад, державної підсумкової атестації. Готує для них цікаві завдання, інтернет-консультації. Це хороша можливість для дітей, які прагнуть вивчати математику, поглибити безкоштовно свої знання з кращими педагогами району».
Порадувала керівництво відділу освіти, директора Подолянського НВК Наталію Троян, колег переконлива цьогорічна перемога Ігоря Гвоздовського в обласному етапі конкурсу «Вчитель року». Йому вдалося увійти до шістки кращих педагогів, продемонструвавши чудову фахову підготовку, глибокі знання, неабиякий творчий потенціал. Знання методики, педагогічну майстерність вчителі виявляли, показуючи фрагменти уроків. Чудово справився конкурсант і з розв’язуванням задач — це, власне, його «коник». Схвалили й створений учителем особистий блог «Нескінченна математика» — для інтерактивного спілкування з учнями, батьками, колегами. Там багато пізнавального, творчі завдання для допитливих, конспекти уроків, розповіді про школу та автора блогу — людину, захоплену своїм предметом, уважну до  інтересів, досягнень учнів.
Перемога стала не лише сходинкою до вдосконалення, а й визнанням чудової професійної форми та ерудиції сільського вчителя, вірного своєму покликанню.
«Що стану вчителем, знав із дитинства, бо це в нас родинне, — ділиться співрозмовник. — Тато — вчитель математики, мама— англійської мови. Я любив історію, англійську, та вже в 10 класі знав, що оберу, як батько, «царицю всіх наук». Здобув фах, закінчив магістратуру у Кам’янець-Подільському педуніверситеті.
У  школі зустрів свою долю — Ольгу Віталіївну, вчителя біології та хімії, яка теж з родини педагогів. Виховують донечку-третьокласницю, у якої теж широкий вибір захоплень, особливо музика, бо тесть нашого героя — вчитель музики і працівник культури. «Ви маєте диплом викладача, а осіли в сільській школі, де треба «серце віддавати дітям». Не шкодуєте?», — питаємо вчителя. «Віддавати не шкода, — посміхається. — Навпаки,  праця з дітьми захоплює, спонукає працювати якісно.  Це перевага сільських шкіл, де у класах 6-8 учнів, що кожна дитина за урок може тричі побувати біля дошки. І таки достеменно зрозуміти матеріал. Проблема в тому, що нині у неспеціалізованій школі тільки чотири години математики (колись було 6), а в 10-11-х класах, які готуються до ЗНО,  — три години на тиждень. Звісно, цього замало. Я вважаю,  що  математику на 8 балів може знати кожен, аби лиш бажання і труд. Добре, коли батьки націлюють своїх дітей до науки. А вчитель завжди підтримає це бажання. Ось моя учениця, яка готується  вступати до вишу, поділилася: «Мене захоплює математика як наука». Чути таке — приємно».
«Наша школа порівняно невелика: 87 учнів, 22 педагоги, але в межах району —  одна з найбільших серед закладів І-ІІ ступенів, — каже директор Наталія Троян. — З 2014-го працюємо як НВК: у садочку навчається 20 дошкільняток. Хочу мовити найкращі слова про творчий колектив наших педагогів — професіоналів, відданих справі, які готують переможців обласних олімпіад, учнів, які успішно продовжують навчання в старшій школі, вступають до вишів. За випускників нам повсякчас дякують. Приємно за успіхи колег, які підтверджують свій статус висококваліфікованих фахівців, працюють на авторитет школи, продовжують добрі традиції закладу, з якого вийшло чимало відомих земляків.  Про кожного з наших  колег я можу сказати особливі слова, бо всі вони — особистості. Якби ж лише  була гідна підтримка від держави за працю, не знімали надбавки вчителям. Та школу підтримали матеріально. Ще років три тому пообіцяли нам мультимедійний комплекс районні очільники — понині чекаємо. Як і нового обладнання в кабінети хімії біології.  Попри все, педагоги працюють  творчо, самовіддано. Своїм коштом забезпечуємо в школі Інтернет, щоб виглядати сучасними, заохочувати дітей, щоб школа наша залишалася осередком знань і культури».