До Дня науки в Хмельницькому державному центрі науки, інновацій та інформатизації відбулася виставка «Наукові досягнення Хмельниччини».

Учасників  привітали голова постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, молоді та спорту доктор педагогічних наук, професор Інна Ящук та заступник директора Хмельницького центру науки, інновацій та інформатизації Володимир Кулик.
Сертифікати учасників виставки урочисто вручили представникам
12 наукових організацій та вищих навчальних закладів, які презентували наукові проекти, інноваційні розробки, винаходи та раціоналізаторські пропозиції.
Особливо вразив очевидним-неймовірним пристрій для генерації і безпровідної передачі електричної енергії, створений науковцями фонду сприяння розвитку і впровадження новітніх технологій «Новотех». З допомогою нехитрого на вигляд пристосування-моделі, яка склада-
ється з генератора, підсилювача, передавальної та приймальної антен, президент фонду, науковець Микола Бельдій продемонстрував, як просто з повітря через збудження електромагнітного поля Землі утворюється додаткова електроенергія і безпровідним способом дає роботу приладам, зокрема, засвічує на відстані
лампочки.
«Ми відтворили втрачену теорію Ніколи Тесли, — констатував Микола Бельдій, — і це у перспективі дасть можливість забезпечити енергонезалежність не лише України, а й розв’язати глобальну енергетичну проблему». За його словами, на ці революційні наукові напрацювання є патенти України, а інформація опублікована в усіх країнах світу. Нині  виготовляють промисловий зразок потужністю 10 кіловат. Такі пристрої можна буде використовувати для повного автономного забезпечення електро-
енергією приватного будинку (обігріву та роботи побутових приладів). При цьому не витрачаються природні ресурси, спосіб екологічний, не потрібно дротів, електромереж, які в Україні сягають довжини понад мільйон двісті тисяч кілометрів. Собівартість індивідуального «чорного ящика» з розеткою, підрахували, сягне 2500 доларів. Винахідники сподіваються, що незважаючи на політичну, економічну ситуацію, світовий «енергетичний порядок», їм вдасться довести свої набутки до людського загалу.
Чимало корисних технічних, програмних новинок презентували під керівництвом своїх наставників Григорія Фрімерштейна та Руслана Баксалова студенти Хмельницького політехнічного коледжу національного університету «Львівська політехніка». Приміром, четвертокурсник Михайло Топалян отримав сертифікат за відмінний тюнінг і покращення технічного оснащення, швидкісних характеристик автомобіля для спортивних змагань. Владислав Гоцалюк, Дмитро Манійчук, Вадим Коцюба та Юрій Бабій розробили універсальний навчальний стенд із застосуванням мікроконтролерів, який дає змогу макетувати інженерні розробки. Увагу відвідувачів привернули макет робота-маніпулятора, стенд для відтворення музичних файлів, голографічний годинник. Максим Довгалюк подарував друге життя фрезерному верстату, повністю оновивши числове програмне управління. Студенти представили оригінальні комп’ютерні програми, веб-ресурси, ігри та ще багато цікавого.
Винахідник центру науки, інновацій та інформатизації  Микола Бабець запропонував модель побутової вітроенергетичної установки з вертикальною віссю обертання вітродвигуна. Вона екологічно безпечна, має кращі технічні, експлуатаційні, економічні показники, ніж існуючі аналоги, та ще й
дозволяє виробляти у 1,5 раза більше електроенергії. Може бути корисною приватним споживачам та підприємствам. Однак на завершальні дослідження і пуск у серійне виробництво потрібні кошти.
Винахід цілителя з Волочиська Івана Поповича — електромеханічний лікувальний масажер «Орест» — внесений до державного реєстру медичної техніки і дозволений у медичній практиці. За словами автора, масажиста-практика з досвідом, пристрій не лише полегшує працю фахівця, а й благодатно впливає на хворі ділянки тіла. Адже він не вібрує, а м’яко виконує точковий масаж подібно до людських рук.
Відвідувачі виставки оцінили доробок, представлений науковцями Хмельницького університету управління і права, науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС в області, державної дослідної станції інституту кормів та сільського господарства Поділля Академії аграрних наук України. А також творчі вишивані роботи з ефектом 3-D майстрині з Хмельницького Жанни Попель. До речі, найбільша з них налічує 444030 хрестиків та 90 кольорів і відтінків.
Нині на інноваційний розвиток Хмельниччини працює 156 докторів наук і 1549 кандидатів наук. Виставка підтвердила потужний науковий потенціал краю.