Зараз чи не щодня можна почути про реформу у сфері освіти, яка стосується зміни навчальних планів для початкових класів. Новину подають дозовано, приправляючи реформаторським пафосом і виключно з позитивної точки зору. «Подільські вісті» вирішили уважніше ознайомитися з напрацюваннями реформаторів.

Зміни до навчальних програм 1-4 класів пропагуються, як розвантаження навчального процесу, який на думку МОН, занадто складний для учнів. Перше ж питання, яке викликає така теорія профільного міністерства – з якого переляку чиновники вирішили, що програма складна і її потрібно спростити? Усі батьки бажають своїм дітям,  аби вони отримали достатні і якісні знання. Сучасні тенденції протилежні – нині вже з трьох років (і навіть раніше), батьки поспішають віддати свою дитинку до мовної школи, аби та вивчала іноземну мову. Початкову освіту, можливо потрібно увиразнити, зробити її більш інтерактивною і цікавою для дитини, але точно не спрощувати. Початкові класи – це той період, коли дітлахам ще наївно і щиро цікаво гризти граніт науки і в цей момент дитині потрібно дати якісний і максимально можливий “вал” знань. Тим паче, що в сучасних умовах є так багато факторів, котрі відволікають малечу від навчання (комп’ютерні ігри, модні гаджети тощо). Мотивація реформи, озвучена МОН, виглядає сумнівною. Чи чиновники вважають українських дітей тупими? Чи, може, хочуть з них таких зробити?
Поки ж поглянемо, що реформатори пропонують «розвантажити». Окремі новації викликають подив, інші нерозуміння, а дещо просто шокує. Проаналізуємо декілька важливих напрямів.
Українська мова
З програми першого класу вирішено вилучити: фіксовану кількість годин предмета; теми: «Умовне позначення слів», «Спосіб позначення слів», «Складання речень з подачею графічної схеми». Мовлення: зменшення кількості віршів з 5 до 3-4. Дітям тепер не потрібно пояснювати важливість рукописного письма. У другому класі для школярів тепер не потрібні теми ненаголошених голосних і спільнокореневих слів, об’єднання простих речень та встановлення відмінностей у змісті подібних речень. Третій клас: вилучена тема «Змінювання дієслів у всіх часах». У другому-третьому класі дітворі також не потрібно буде писати на дошці. Зате у третьому класі пропонують дивне нововведення: додали у зміст новий жанр есе (увага!) без конкретних вимог цього жанру. Може доблесні «розвантажувачі» освіти не зовсім в курсі справи, але есе жанр доволі складний, тим паче, для третьокласників. І для чого взагалі вводити новий жанр без конкретних вимог? Зміни заради змін без логіки і здорового глузду?
Математика
А от цій науці не пощастило найбільше. Так, у програмах 1–2 класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та в межах 20, таблиць множення та ділення. Щодо порівняння чисел, виконання арифметичних дій, розв’язування простих рівнянь знято вимогу застосування учнем способів міркування, запропонованих учителем.
Цілком вилучені такі вимоги: у 2-му класі: «розуміє спосіб складання таблиць додавання та віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20», «виконує додавання і віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20 способом округлення з опорою на зразок»; «має уявлення» про довжину, масу (1 клас), про кут (2 клас); «розуміє, що через одну точку можна провести безліч прямих; класифікує кути та многокутники за певними ознаками; будує коло (круг) заданого радіуса за допомогою циркуля; позначає на рисунку елементи кола та круга: центр, радіус, діаметр» (змістова лінія «Просторові відношення. Гео-
метричні фігури», 3-й клас); «знає означення периметра многокутника; розв’язує задачі на обчислення довжини сторони прямокутника за відомими периметром і довжиною однієї сторони прямокутника» (змістова лінія «Величини», 3-й клас); «планує послідовність виконання дій під час письмового множення і ділення; розуміє спосіб множення на трицифрове число» (Змістова лінія «Числа дії з числами», письмове множення і ділення на двоцифрові та трицифрові числа. 4 клас); «розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: шлях, швидкість і час» (змістова лінія «Величини», Швидкість, 4 клас); «визначає площу плоскої фігури за допомогою палетки» (змістова лінія «Величини», Площа. 4 клас).
Література  
Найодіознішим «розвантаженням» у програмі літератури є відміна техніки читання учнями, бо це, виявляється, викликає у дітей стрес. З програм вилучили літературу, яка, на думку «експертів», «не відповідає реаліям життя». Не зовсім зрозуміло, що чиновники хотіли сказати цим туманним формулюванням, бо за його логікою класика, казки і тому подібне «не відповідають реаліям життя». Зате додали твори сучасних авторів. У програмі третього класу з’явився доволі екстравагантний автор Зірка Мензатюк. Дітвора тепер може сповна насолоджуватися «шедеврами» цього автора, наприклад історією про «пана Богдана, який живе на Русанівці і якому з’являється патріотично налаштований привид». Це вже, вибачте, на межі відкритої форми маразму.
Музика
Цей напрям підкорегували під соусом декомунізації. З програм забрали твори Дмитра Кабалевського, Ісака Дунаєвського і за якоюсь неадекватною логікою «декомунізували» шедеври Петра Чайковського. Прибрали твори всесвітньо відомого і шанованого в усіх адекватних куточках світу Сергія Прокоф’єва. Викинули «Футбольний марш» Матвія Блантера, він, бачте, (навіть без слів!), безсовісно просякнутий комунізмом. Діти можуть спати спокійно! Не зрозуміло, чим реформаторам не вгодили викреслені з програм пісні «Журавель» (українська народна), «Хай завжди буде сонце», «Вчать у школі», «Вірний друг», «На вулиці Миру». А чим завинив «Дід Мороз» Роберта Шумана?!
Хоча навчальний процес «розвантажують», реформатори пропонують дуже цікаві новації по лінії «патріотичного виховання». У програмі 4 класу «Я і світ» дітям будуть пропонувати написати твір на тему «Які почуття у мене викликають державні символи». Не знаю, які там почуття може викликати у чотирикласника герб України, але якщо не викликає нічого, то (о жах!) може з’явитися підозра у непатріотизмі малечі. Це вже нагадує найгірші традиції «совка». Дитину тикають носом у державні символи і хочуть змусити її любити їх. Дитина має сама усвідомлювати, за що вона любить (чи не любить, все буває) державу. До цих висновків малечу можна підвести, а не вимагати у неї зізнання у любові до тризуба чи гімну.
Однак усе це лірика. Тепер поговоримо про головне – фінансування. Спонсорську допомогу в реалізації реформи МОН надає фонд «Відродження» мільярдера Джорджа Сороса. З огляду на сумнівність запроваджених змін, це викликає запитання. Цей же фонд оплатив і медіа-підтримку реформ, себто її піар у ЗМІ. Тож щодо мотивації реформи є дуже і дуже неоднозначні передчуття. Краще б зарплатню вчителям підвищили.