Уже понад два місяці працює в Криштопівці дитячий садочок, відкриття якого чекали в районі довгих 16 років. Аж врешті з утворенням Війтовецької об’єднаної територіальної громади, яку очолив селищний голова Ігор Степанюк, дослухалися до прохань земляків і співгромадян.

І розпорядилися по-господарськи, утворивши на базі малокомплектної Криштопівської школи навчально-виховний комплекс «Школа І ступеня-дитсадок». З бюджету громади на капітальний ремонт, облаштування санвузлів, реконструкцію системи опалення, заміну котлів виділили понад 200 тисяч гривень. А на встановлення  вікон-дверей,  придбання меблів залучили кошти місцевого інвестора, розповідає директор Криштопівського НВК Оксана Бондарчук. Справді, комфортно почуваються 19 діточок різновікової групи у затишних, теплих, зі смаком оздоблених  кімнатах нового дитсадка (на фото).
Олександра Воробйова лише з вересня очолює новостворений відділ освіти, молоді та спорту, культури та туризму виконкому селищної ради. А до того вісім літ директорувала у Війтовецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів.   Начальник відділу визнає: з утворенням об’єднаної громади вперше за багато років «освіта врешті світу білого побачила».
Звісно, коли на початку року від’єдналися від району, почали всю організацію з нуля. Та за короткий строк  завдяки ентузіазму селищного голови, учасників виконкому, які стараються виправдати довіру людей, багато доброго вдалося зробити для розвитку навчальних закладів.
Розпочали з реорганізації. Нині на території об’єднаної громади 8 навчальних закладів: 4 ЗОШ І-ІІІ ступенів і 4 навчально-виховних комплекси у складі школи І або І-ІІ ступенів і дитсадка. У Порохні, скажімо, просто об’єднали школу (реорганізувавши її у заклад І ступеня) та дитсадочок, який містився у її приміщенні. А у Сарнові, Криштопівці, Бокиївці у складі НВК відкрили нові дитсадки — різновікові групи. На ремонти приміщень, реконструкцію систем опалення громада вклала чималі кошти. Але ж то  — для себе, своїх дітей. А дошкільняток у 10 групах всіх дитсадків — 176. Та 523 школярі.
Які ж перспективи освітньої галузі в громаді? У потужних навчальних закладах, у великих населених пунктах, як-от Війтівці, Писарівка, де є досить підприємств, робочі місця, кількість школярів щороку зростає, каже Олександра Олександрівна. А от, скажімо,  у школі села Порохня, де величезне приміщення, нині лише 1-й та 2-й класи — всього 7 діток. Та ще в садочку 12. Нарік до школи піде п’ятеро. І зростання кількості дітей не передбачається. Тому  і реорганізували школу в навчально-виховний комплекс у частині приміщення, розрахованого на 300 дітей. А небагатьох учнів середньої школи довозять до Війтовецької ЗОШ. Дуже не хочеться втрачати Бокиївський НВК, зауважує Олександра Воробйова. Адже там типове, двоповерхове приміщення, але всього-на-всього 34 дитини. Ну і ще в садочку 16 діток...
«І позиція голови Ігоря Григоровича, і громади, і відділу — ні в якому разі не закривати школи у наших селах, — підкреслює співбесідниця. — Бодай початкова школа при мінімальній кількості дітей таки має існувати. Принаймні у найближчі роки».
Але на обласних нарадах часто звучить, що у Волочиському районі, а тепер — у громадах — найбільша кількість шкіл з малою наповненістю і освітяни потерпають через неповну зайнятість. Наголошують, мовляв, у Волочиській громаді таких вчителів 20 відсотків, у Війтовецькій — 18 відсотків.
 «У нас по громаді 109 вчителів, з яких 10 сумісників, а 99 основних, з них 6 пенсіонерів. Усього ж в школах 176 працівників, — розповідає начальник відділу. —  З навантаженням педагогічних працівників немає проблем. Стараємося усіх забезпечити необхідною кількістю годин. Більше того, якщо у підпорядкуванні району наші освітяни, залежно від наповнюваності шкіл, отримували 10-15 відсотків, а в двох школах — 5 відсотків доплати за престижність, то нині, з кінця жовтня ми, за погодженням з селищним головою, усім освітянам громади доплачуємо 20 відсотків. А от з технічними працівниками трохи інша картина. Як, скажімо, дати ставку повару, якщо він має харчувати 60 учнів, а є лише 34, як-от у Бокиївському НВК? А тих пенсіонерів-фахівців ми ще, знаєте, просити будемо. Ось запросили у Кривачинецьку школу пенсіонерку, вчителя фізики, бо нікому викладати цей предмет. І вона доїжджає з Волочиська на 9,5 години. Пропонували їй і у Писарівку, бо там звільнився і поїхав на заробітки молодий фахівець. Звісно, в молодого спеціаліста не така зарплатня, як у працівника з 20-літнім стажем. Але і ця зарплата, повірте, має значення. Тому громада не йде на кардинальну повальну оптимізацію. А, навпаки, вкладає у розвиток освіти. І цьогоріч, приміром, вперше за багато років поточні ремонти в усіх школах  було проведено за кошти місцевого бюджету на 80 тисяч гривень, без поборів батьків. Подбали про підготовку до зими. У Завалійківській школі, у згадуваних Бокиївському, Сарненському, Криштопівському, Порохнянському НВК провели реконструкцію котелень, систем опалення, де треба, замінили чи доставили котли, встановили сантехніку, вікна-двері, поремонтували колодязі, закупили обладнання. На всі заміни, капремонти було витрачено понад мільйон гривень».
Подбали  і про забезпечення учнів 4-х та 7-х класів підручниками, на що з місцевого бюджету виділили 29 тисяч гривень. А також забезпечили всі навчальні заклади громади Інтернетом, щоб тримати постійний зв’язок. Ну, а наступна інформація від начальника відділу звучить нині  майже як фантастика. Керівництво громади пообіцяло Війтовецькій ЗОШ, базовій школі, яку планують зробити опорною, добудову приміщення: спортзалу, класів. А в Писарівці, перспективному селі, де велика кількість дітей навчається у пристосованому приміщенні, взагалі скоро будуватимуть нову типову школу. Вже і документацію виготовляють. Тобто всі проблеми освіти в громаді розв’язуються швидко і з оптимальним результатом, підсумовує Олександра Воробйова. Завдяки підтримці селищного голови Ігоря Григоровича, зацікавленості активу громади розпочалося і відродження закладів культури. Створили хор, духовий оркестр, хвалиться Олександра Олександрівна. Такі зміни надихають, сповнюють оптимізмом людей. І про це ми теж поговоримо в одній з найближчих публікацій.