«Скажу одверто, в ліцей пішов заради того, щоб отримати права на водіння трактора і автомобіля, — каже Роман Костюк з Майдану-Олександрівського, третьокурсник Говорського аграрного професійного ліцею, що на Віньковеччині. — Вирішив, це дуже згодиться в житті. В селі нині великий попит на вмілого тракториста. І на будь-якому підприємстві роботу легко знайти. Ми з однокурсником Сашею Гарніцьким якраз після другого курсу попросилися на практику до місцевого фермера Миколи Івановича Кубаша. Помагали сіяти ячмінь, виїжджали на поля капусти з причепом. Сподобалося, по мені заняття. І роботу шукатиму на такому підприємстві у районі».

Олександр Гарніцький з Карачієвець каже, що в ліцей пішов, аби отримати одразу і атестат, і професію, і права тракториста. Обіцяють ще й права водія вантажівки, категорії «С», курс водіння, теоретичний і практичний, випускники проходять.
 «І в дипломі, згідно з ліцензією державної атестаційної комісії, що в нас діє до 2020 року, записуємо цю спеціальність для випускників,  які отримали інтегровану професію слюсаря-ремонтника, тракториста, водія»,  — каже педагог-організатор закладу Лариса Просвітлюк. Олександр  планує здобувати вищу технічну освіту. Впевнений, у ліцеї дають для цього хорошу базу знань і навичок досвідчені викладачі та майстри виробничого навчання. Найбільше захоплення парубка, звісно, трактори. Не тільки водити, а й відремонтувати, скласти трактор із запчастин мріє навчитися досконало. Багато чого уже вміє, бо в Говорах  цьому гарно навчають. Та й удома є трактор, то батько змалечку зацікавив сина. Він і  собі, і сусідам вже оре, культивує городи, сіно в полі громадить, причепом звозить додому.
 Олександр Цісар з Осламова теж з дитинства до техніки здібний. Батько навчив кермувати усім, що в хазяйстві: мотоциклом, автомобілем, трактором Т-40. Вміє орати, садити, культивувати, фрезувати трактором. У ліцеї здобув знання і про Т-150, ЮМЗ, ДТ-75 (гусеничний), інші моделі. Корисне почерпнув і з практики у господарстві «Вікторія» свого односельця Володимира Побережного. Освоював різні роботи в саду, на різних    тракторах. Хлопець мріє продовжити навчання у виші, і для цього є всі передумови. Як і товариші, добре навчається, осягає  тонкощі техніки. Знає, як удосконалити трактор, прилаштувати косарку, фрезу,  бур, що робить ямки для саджанців. Також з батьком обладнали мотоблок двигуном від мотоцикла ІЖ і тим зменшили витрати пального. Із підручних матеріалів змайстрували картоплесаджалку. Щоб купити таку, треба 350 тисяч гривень, а їм обійшлася у тисячу! А ще взяли двигуни від мотоблока «Зубр», ходову від УАЗа, навіску від ЮМЗ і вийшов… повноприводний міні-трактор!
 Міні-трактор нині на селі перша необхідна техніка, каже майстер виробничого навчання Петро Солоненко. До нього умільці пристосовують саморобні агрегати: саджалки, фрезу, копалки, косилки. Адже більшість усе це купити не в змозі. А от маючи багаж знань, та ще зварювальний апарат і залізо, можна багато корисного для дому зробити.
 Якраз тут хлопцям, які допомагають батькам, вчаться господарювати, дуже в нагоді знання, отримані на заняттях та  гуртку технічної творчості, який діє в ліцеї при кабінеті спецпредмету «Сільськогосподарські машини. Трактори» під керівництвом викладача Руслана Бучка. Учні поглиблюють знання з будови деталей та агрегатів,  комплектуючих двигуна, виготовляють розрізи,  а також міні-макети агрегатів.  Складають міні-трактори, косарки, саджалки. Вироби гуртківців не раз демонстрували на обласних виставках.  Все це поповнює матеріальну базу ліцею — для наступних поколінь. Безпосередню участь у заняттях гуртка беруть і майстри виробничого навчання, які керують практичним виконанням цих робіт  у  майстернях. Це старший майстер Віталій Салюк, майстри Петро Солоненко, Володимир Просвітлюк,  Лео-
нід Починок, Анатолій Півторак. «Виготовляючи макети, моделі, розрізи, учні таким чином опановують технічні новації, — каже Петро Солоненко. — Адже матеріальна база практично не поповнюється.  Придбати ж тренажери нових тракторів, машин для ліцею нереально, це сотні тисяч гривень. Утім, основні знання та навички, які ми даємо, дозволяють надалі опанувати будь-яку техніку. Крім того, наші гуртківці, а це працьовиті, допитливі хлопці, стараються більше дізнатися про тонкощі техніки, з якою працюють у приватних господарствах. Часто питають, як удосконалити міні-трактор, мотоблок, змайструвати та приєднати до них різні агрегати. Чи як, скажімо, розрахувати крок посадки картоплі: діаметр колеса, скільки зубців у зірочці. Цього в програмі немає. Сідаємо разом, вираховуємо, в Інтернеті шукаємо. В майстерні показуємо, практично робимо. Хто прагне – той бере від навчання, практики багато корисного».
 Нині ліцей готує кваліфікованих робітників на базі 9 класу за інтегрованою спеціальністю «Слюсар, тракторист-машиніст, водій автотранспортних засобів категорії «С» та «Кухар-кондитер», а на базі 11 класів готують трактористів та кухарів. Загалом планують набрати на новий навчальний рік три групи учнів, а це 75 чоловік. «Основна проблема – складна демографічна ситуація в нашому та сусідніх районах, – визнає Лариса Просвітлюк. – Тому при потужності 500 учнів ліцей готується навчати цьогоріч 145. Зацікавлюємо старшокласників затребуваними професіями, хорошою теоретичною та практичною підготовкою, що дає змогу далі здобути вищу освіту, сильним складом викладачів та майстрів виробничого навчання, які не одному поколінню випускників дали путівку в життя.  А також — можливостями саморозвитку, комфортними умовами навчання і проживання. Нині заклад у процесі реорганізації. Невдовзі діятиме як структурний підрозділ Ярмолинецького центру професійної освіти, об’єднавшись з Ярмолинецьким професійним ліцеєм».
 Дай Боже в новому статусі зберегти усе напрацьоване та щасливо оновитися для потреб громади, економіки краю.