Останнім часом серед пацієнтів побутує думка, що найпростіше вилікуватись від грижі диска при остеохондрозі — це погодитись на оперативне лікування.
Слід нагадати, що остеохондроз, про який часто можна прочитати у висновках рентгенологів та клініцистів, не є хворобою, а відображає вікові зміни, які можна порівняти з сивим волоссям, про яке кажуть: «мої роки — моє багатство». Цей стан набуває ознак захворювання тоді, коли організм не встигає пристосуватися до змін у диску, наслідком чого є подразнення корінців нервів, вплив на судини та навколишні структури.

Сьогодні за даними багатьох спеціалістів цієї галузі, спостерігається особливе захоплення хірургічним методом лікування болю у спині. Наприклад, у США проводиться до 500 тисяч оперативних втручань щороку, при цьому 20 відсотків прооперованих продовжують скаржитися на біль, який може навіть посилитись. За даними російських лікарів, у деяких закладах Росії неефективність такого лікування досягає 47 відсотків.
Повторення болю після оперативного втручання буває дуже часто і призводить до того, що пацієнти приречені все подальше життя вживати знеболюючі препарати.
Існує ще один аспект проблеми: як правило, після операції всіх пацієнтів нейрохірурги направляють до неврологів, бо, як кажуть у таких випадках, «всі шляхи ведуть до Риму».
Після оперативного втручання з часом кількість загострень наближається до попереднього рівня, тобто доопераційного, а це стає причиною змін у психіці, тривожно-депресивних розладів, що ускладнює подальше лікування.
Необхідно зауважити, що безсимптомні грижі зустрічаються частіше від тих міжхребцевих гриж, які викликають біль у спині, кінцівках, і найцікавіше те, що величина грижі не є вирішальним фактором!
Були проведені цільові дослідження щодо порівняння результатів оперативного лікування міжхребцевих гриж із кваліфікованим неоперативним (консервативним) лікуванням. Після 1-го і 2-го року не виявлено переваг хірургічного лікування.
Коли ж насправді виникає необхідність оперативного втручання? Це стосується випадків неефективного лікування консервативними методами протягом 3-ох місяців і деяких чисто медичних, або, як їх ще називають, абсолютних показань до операції, які зустрічаються не більше, ніж у 0,25-1-го відсотка хворих.
Більшість пацієнтів не знають, що питання доцільності оперативного лікування грижі міжхребцевого диска вирішується спочатку неврологом з відповідною консультацією нейрохірурга. Однак остаточне рішення повинен приймати пацієнт.
У медичній літературі описані випадки оперативного лікування грижі у дітей 9, 10, 13 років.
Усі претенденти на оперативне лікування повинні пам’ятати про існуючі серйозні післяопераційні ускладнення: кровотечі, пошкодження твердої мозкової оболонки, ранові інфекції, які можуть захопити диск, тіло хребця, спричинити накопичення гною (абсцесу) або появу менінгіту.
Слід додати, що навіть після успішної операції більшість хворих скаржиться на переодичний біль у попереку.
Трапляються випадки, і вони непоодинокі, коли після оперативного втручання на місці операції знову виникає грижоподібне утворення, а повторна операція дуже затруднена внаслідок обширних спайок. І що тоді робити?
У 3-14 відсотках таких випадків все ж таки доводиться йти на повторне хірургічне лікування, а це призводить, на жаль, до нових ускладнень. Ось вам і інформація для роздумів, як казав Штірліц.
Однак підемо далі: кожна операція веде до зменшення висоти міжхребцевого простору, появи збільшеної нефізіологічної рухливості суміжних хребців, розвитку спайок у зоні операції. У подальшому це погрожує кальцеподібними розростанями  по краях тіл хребців, у фасетках міжхребцевих суглобів з наступною появою нового болю, що майже не піддається лікуванню. Необхідно також пам’ятати, що після всіх операцій на дисках утворюються рубці! Рубці у подальшому роблять свою негативну справу: травмують нерви, викликають появу варикозних сплетінь судин і т. п.
Ще декілька десятиліть тому розпочали вивчення віддалених результатів, в процесі дослідження порівнювали результати оперативних та неоперативних методів не тільки через два, але й через 4-10 років. Вони виявилися однаковими, при умові проведення лікування в спеціалізованих неврологічних центрах.
Додайте до цього також фінансовий бік питання, що досить суттєво. Скільки коштів потрібно витратити як на саму операцію, так і на реабілітаційний період!
Отож сім разів подумайте, добре все зважте і лише потім приймайте рішення, пам’ятаючи, що природа не дуже полюбляє, коли безрозсудно втручаються, даруйте, в її парафію.