Ми живемо в умовах війни, не лише не оголошеної, але й не названої. Принаймні офіційно. Але трагічні події так чи інакше впливають на кожного українця. На кожного. Хоча, за офіційною статистикою, від подій на сході України постраждало щонайменше 6 мільйонів осіб, які потребують психологічної та соціальної адаптації. З них понад сто тисяч учасників бойових дій, до п’ятсот тисяч членів їхніх родин, понад півмільйона переселенців, 5 мільйонів, які проживають на території, де проходять бойові дії. Та насправді перед війною ще був Майдан, з жертвами, втратами...
А взагалі, всі ми вже тривалий час зазнаємо пресингу психоінформаційної вій-ни, яка виснажує, дезорієнтує, травмує психіку, викликає депресію або, навпаки, агресію у мільйонів. Та наскільки глибше ранить війна тих, хто віч-на-віч зіткнувся зі смертю, загибеллю товаришів по зброї, мирних людей, дітей, з чужим, своїм каліцтвом... А через який час і як саме дадуться взнаки рани невидимі, загнані у глибини душі... А вони обов’язково є, навіть, якщо у поведінці колишнх бійців вони поки що не проявляються.
Як допомогти тим, хто на війні «загубив себе, побачив аж до дна...», справитися зі стресом, не зашкодити собі та оточенню у порівняно мирному, порівняно далекому від фронту житті? Як посприяти їхнім близьким опанувати і гармонізувати ситуацію?
Поділилися досвідом, обговорили низку нагальних питань учасники круглого столу «Проблеми подолання наслідків психотравмуючих ситуацій, викликаних подіями на сході України», який відбувся в обласному центрі з ініціативи Хмельницького інституту Міжрегіональної академії управління персоналом, обласного психоневрологічного диспансеру, громадської організації «Психологічне благополуччя особистості».
У ньому взяли участь Леонід Білий, директор Хмельницького інституту МАУП, Лілія Брухнова, головний лікар обласного психоневрологічного диспансеру, Богдан Проскурняк, головний лікар обласного наркологічного диспансеру, Оксана Бочкарьова, головний лікар обласного госпіталю ветеранів війни, Людмила Небесна, головний лікар обласного Центру здоров’я, науковці, викладачі та студенти інституту МАУП, психіатри, психологи обласних установ та громадських організацій.
Лілія Брухнова, зокрема, наголосила, що фахівці диспансеру готові надати кваліфіковану психіатричну, психотерапевтичну допомогу всім, хто її потребує, в тому числі і жителям глибинки, віддалених сіл області. Диспансер залучив до спів- праці сільські ФАПи, де можна дізнатися координати диспансеру, отримати консультації та поради, запрошення на лікування. Повинна бути співпраця психологів, психіатрів, соціальних педагогів, підкреслила Лілія Степанівна.
Цю думку підтримала Марина Малиновська, координатор Хмельницького осередку «Психологічна кризова служба», який надає психологічну допомогу бійцям на сході. Волонтер констатує: чимало бійців на фронті мають суїцидальні думки. Там вкрай необхідна кваліфікована психологічна підтримка. Ті ж, кому пощастило живими повернутися у міста, мають принаймні змогу частіше спілкуватися з товаришами, «виливати душу», потрапити до хорошого психолога. Значно гірше солдатам, які повернулися у глибинку, де їхній стан мало хто розуміє. Треба до них іти, залучати родичів до співпраці. Загалом слід налагодити психологічну підготовку бійців на навчальних полігонах, у військових частинах на сході, реабілітаційну роботу серед демобілізованих. На жаль, у воєнних умовах, коли психологи далеко, а бійці від нервової напруги починають зловживати спиртним чи наркотиками, командири змушені застосовувати «ненаукові підходи»: «виправну яму», «підвальну терапію»...
На жаль, спеціальної державної програми з соціально-психологічної підготовки та реабілітації військових та мирного населення в умовах війни на рівні Міноборони немає. Тут хоча б забезпечити мінімальні соціальні гарантії та пільги, обіцяні державою воїнам, їхнім сім’ям.
Проте у професійних психіатрів, психологів в арсеналі традиційні і новітні методики, в тому числі і ефективна методика відомого американського психолога і тренера Френка П’юселіка, учасника війни у В’єтнамі. Чи, приміром, методика розумового заземлення грузинських науковців та низка інших, якими фахівці поділилися зі студентами, майбутніми психологами. І націлили їх здобувати знання, опановувати методики, адже це їм у найближчі 10-50 років випаде працювати із соціально-психологічними наслідками нинішніх подій. Лише сьогодні в області нараховується 2600 бійців, котрі повернулися із зони війни, а 10000 мобілізованих беруть участь у бойових діях. Додати їхнє оточення, дітей...
Звісно, у державі повинна діяти ефективна ідеологічно-патріотична програма, спрямована на духовне відродження, зійшлися на думці всі присутні. Адже будь-який психологічний резерв має обмежений ресурс, який слід відтворювати, поновлювати позитивом, конструктивним впливом...
Леонід Білий зазначив, що до курсу підготовки майбутніх психологів планують ввести теологічні дисципліни. Духовний стрижень фахівця, як і фахова грамотність, — запорука дійового впливу на тих, хто потребує допомоги.
За матеріалами круглого столу планують випустити науковий збірник.
Gismeteo 
