Якщо лікар професіонал, це хороший лікар. Якщо він, до того ж, оптиміст, то це дуже хороший лікар. Якщо ж він ще й людяний і милосердний — це прекрасний лікар. Ану, хто зі мною не погодиться? Я думаю, усі погодяться, бо саме ці якості хворі насамперед і цінують у медиках. І попри всі твердження, що медицина перетворилася у прибутковий бізнес, попри постійні нарікання пацієнтів, такі лікарі є у нас, і їх, на щастя, чимало. Саме вони, незважаючи на невисокі зарплати, готові завжди прийти на допомогу хворим. Приміром, серед ночі примчати до лікарні, подолавши буквально за кілька хвилин п’ятикілометрову відстань. І вже тут виявити, що сорочка на тобі розстебнута, і штани так і залишилися домашні, і шльопанець на нозі лише один... Але ти встиг. Ти врятував людину, котра без тебе не вижила б. І відчуття професійної гордості навіть важко передати словами. Просто, окрім матеріального, завжди існує моральне задоволення, яке у кілька разів переважає. І справжній лікар знає йому ціну, так само, як знає ціну виконаного обов’язку.

Наталя Миколаївна Фінагеєва, головний лікар Новоушицького центру первинної медико-санітарної допомоги, до таких лікарів і належить. Більше того, намагається гуртувати навколо себе і колектив однодумців. У районі працює нині 14 сімейних лікарів, 4 педіатри. Є 45 фельдшерсько-акушерських пунктів та 5 амбулаторій. Усі збереглися, нічого не скорочували. Щоправда, п’ять фельдшерів поїхали на заробітки за кордон, тож тепер декому доводиться обслуговувати ще й інші села. А хіба ті медпрацівники поїхали на роботу з рідного дому від доброго життя? Авжеж ні, їм треба сім’ї годувати, а мізерної зарплати навіть на харчі не вистачає.
Людям важко нині жити. Люди, каже, Наталя Миколаївна, якщо у них щось починає боліти, навіть до лікарів не хочуть звертатися. Грошей нема, то за що лікуватися? От і тягнуть до останнього. А потім уже або пізно, або гроші, все одно, ще більші треба витрачати, аби з хворобою впоратися.
Менталітет у нас такий. Наталя Миколаївна довелося бувати на стажуванні за кордоном: там зовсім інше ставлення до власного здоров’я. От у Польщі, приміром, кожен сам дбає про себе. Всі чітко знають: щороку треба пройти диспансеризацію. І з результатами аналізів відвідати свого сімейного лікаря, і вже той, за потреби, скерує подальші дії пацієнта. Медичними оглядами ніхто не нехтує, і, певно, це запорука якісного життя. Наші ж люди перероблять гори роботи, світа білого не бачать, а зробити рентген чи здати кров на аналіз часу не мають.
От навіть і зараз, у школярів розпочалися медичні огляди, розроблено відповідні графіки. Але поки що прийшло дуже мало дітей. Усі чекають серпня. А тоді й черги великі до лікарських кабінетів, й, відповідно, на огляд кожної дитини часу менше. А, між іншим, саме тоді й видаються допуски до уроків фізкультури. Навіщо це робити формально? Якщо батьки не хочуть перейматися власним здоров’ям, то нехай хоч бережуть дитяче.
До речі, саме завдяки старанням Наталі Миколаївни вдалося стабілізувати стан хворої на цукровий діабет дівчинки з одного з віддалених сіл району. Дитину обстежували в інституті ендокринології у Києві, де й підібрали потрібну дозу інсуліну. Це дало змогу покращити якість життя дівчинки.
Взагалі, впевнена оптиміст Фінагеєва, в усьому треба шукати позитив. Навіть у теперішній надзвичайно складний час. Необхідно застосовувати позитивну психотерапію. Без цього, наприклад, хворий не навчиться жити зі своєю хворобою, максимально згладивши й прийнявши проблеми, які вона із собою принесла. Важливо, щоб позитиву побільшало і в засобах масової інформації. Люди матимуть позитивний приклад, душа стане спокійнішою, серце здоровішим...
Наталя Миколаївна вірить, що, крок за кроком, але ми обов’язково прийдемо до європейського рівня життя. В усьому, і, найголовніше, в медицині.
А нині вона дякує селищному голові Олегу Московчуку за постійну підтримку в розв’язанні проблем їхнього центру. Приміром, тепер дрова для ФАПів не купують: використовують для опалення обрізки з лісосмуг. Або ще один випадок: нещодавно поламалася машина, якою возять хворих із нирковою недостатністю на гемодіаліз. Сесія селищної ради терміново виділила гроші на ремонт автомобіля, його швидко полагодили. І тепер знову є чим везти хворих на життєво необхідну процедуру.
Ось так оперативно та якісно вирішувалися б усі питання. І ми жили б не гірше, ніж у Європі, і люди були б здоровіші.
Але не треба сполучника «якби». Як стверджує Наталя Миколаївна, потрібно налаштовуватися на позитив. І він обов’язково буде.