Кажуть, життя насправді рухається не по колу, а по спіралі. У 40-х роках минулого століття визвольний рух зазнав поразки в Україні, тому її предки були вимушені виїхати до Америки. Зараз вона веде свою війну за впровадження в Україні світових стандартів медицини. Онука політичних емігрантів стала міністром у тій самій, але тепер вже вільній країні. Рік тому Президент призначив Уляну Супрун на посаду міністра охорони здоров’я України.

—  Пані Уляно, ви – українка, але народжена у Сполучених Штатах, де зробили успішну кар’єру лікаря. Коли і чому вирішили повернутися на батьківщину предків?
—  Історія моєї родини нерозривно пов’язана з боротьбою за Україну. У 30-40-х роках минулого століття мої бабці і діди брали участь в партизанській війні проти німців та совєтської влади. Тому були вимушені виїхати в еміграцію.
Вперше я приїхала в Україну в одинадцять років, це було за Брежнєва. Коли я побачила, що таке Совєтський Союз, зрозуміла, що Україна не повинна залишатися в його складі. Відтоді я стала політично активною. Ми влаштовували мітинги, протести перед посольством СРСР на захист дисидентів та політв’язнів.
Зі своїм чоловіком я зустрілась у таборі студентів. І коли ми одружились, до речі, це сталось у 91-му, в рік проголошення Незалежності – то прийняли рішення згодом оселитись в Україні. А вже влітку 2013-го вирішили переїхати остаточно. 29-го листопада, в той самий день, коли побили студентів, ми приїхали в Україну, від того моменту й залишилися.
Були на Майдані, а після почали працювати з військовими. З часом Президент надав нам українське громадянство.
—  Тобто, ви були готові до таких серйозних викликів?
—  Ми до того часу встигли змінити систему тактичної медицини і систему надання медичної допомоги військовим. А щодо реформування медицини, була створена стратегія, але не було кадрів, які мали втілювати нову систему охорони здоров’я. Це дуже важливо, бо двадцять шість років майже нічого не змінювалося в медицині.
Ми почали з того, що відмінили 33-й наказ, згідно з яким кількість працівників лікарень визначалась у Києві – зараз лікарня сама призначує тих людей, які їй потрібні. Ми, разом з Урядом, почали програму «Доступні ліки», за якою пацієнти безкоштовно або з маленькою доплатою отримують ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2-го типу   та бронхіальної астми. Наприклад, у Хмельницькій області на реалізацію зазначеної програми у 2017 році передбачено 16 з половиною мільйонів гривень. За липень пацієнти отримали ліків за 51 з половиною тисячами рецептів, вартість ліків була відшкодована аптекам державою.
—  Програма «Доступні ліки» надала доступ до життєво важливих ліків українцям. А як можна наблизити медичну допомогу в віддалені куточки?
—  Іде робота над впровадженням системи госпітальних округів. Скажімо, зараз в багатьох областях апарати МРТ або КТ є лише в обласних лікарнях. Згодом в кожному окрузі буде високоспеціалізована лікарня, де можна буде отримувати такі послуги. І замість того, щоб їхати 3-4 години в обласний центр, людина зможе поїхати до свого госпітального центру. І це буде не більше 60 кілометрів відстані, або 60 хвилин їзди. Послуга буде наближена до пацієнта.
—  То це означає, що будуть більше закуповувати обладнання в регіони?
—  Ми будемо покращувати мережу лікарень і амбулаторій. МОЗ разом із Кабміном розробили стандарти для госпітальних округів. А місцева влада сама вирішує, як ці округи мають виглядати. В окрузі має бути багатопрофільна лікарня – тобто лікарня 2 рівня. І має бути планова лікарня 1-го рівня. Та деякі інші інституції. Ідея полягає в тому, що замість розпорошувати інвестування у 15 районних лікарень, де є 10-20% від необхідного обладнання, посилювати ті центральні лікарні госпітальних округів, де буде все необхідне обладнання. Інші будуть перепрофільовані. Нам зараз дуже потрібні хоспіси, реабілітаційні та центри цілодобової невідкладної допомоги, амбулаторії для літніх людей та людей із хронічними захворюваннями.
—  І скільки таких округів буде в Україні?
—  Місцева влада пропонує, а ми погоджуємо. Дивимось, чи вони відповідають тим критеріям, які є – розміру території, кількості населення. Припускаємо, що буде приблизно 100 госпітальних округів, можливо, трохи більше або трохи менше. Зараз Кабміном затверджені 60 округів в 15 областях та Києві, зокрема в Хмельницькій області Урядом затверджено три госпітальні округи.
— Давайте поговоримо про діяльність на посаді міністра. Власне, в серпні виповнився рік з моменту вашого призначення…
—  Думаю,вже можна відповісти на питання, чи ми ефективно працюємо, чи ні. Змінюється внутрішнє адміністрування медичних закладів, які будуть звільнені від комунальної тарифної сітки. Вони зможуть тоді сплачувати своїм працівникам – лікарям та медсестрам – гідні зарплати. Ті зміни, які вже відбулись в медицині, і ті зміни, які українці побачать з 1 січня 2018 року, є революційними. Нарешті, гроші будуть ходити за пацієнтом, а не витрачатися на підтримку системи.
— Українці дійсно отримають можливість самостійно обирати лікарів?
—  Так. На первинній ланці це буде сімейний лікар: або лікар-педіатр, або лікар загальної практики. Пацієнт зможе вільно обирати будь-якого лікаря, з числа зареєстрованих в державі, що мають контракт із Національною службою здоров’я.
—  Як це відбуватиметься на практиці?
—  Реєстри лікарів також будуть у відкритому доступі на сайті Міністерства охорони здоров’я та на сайтах наших департаментів на місцях. Якщо вам порадять хорошого фахівця, ви зможете укласти декларацію з ним. Її буде зареєстровано в електронній системі Національної служби здоров’я – державної структури, яка буде оплачувати послуги лікаря. Ви не маєте платити нічого як пацієнт.
— Але ж потрібна велика кількість сімейних лікарів?
— У нас вже є чотирнадцять з половиною тисяч лікарів. Але це не лише сімейні лікарі. Це також лікарі-педіатри, лікарі загальної практики, які можуть працювати сімейними лікарями. Буде вимога: кожен лікар має вести від 500   до 2000 пацієнтів.
Але в нас також є питання до сільської медицини. В маленьких селах мешкає в середньому півтори тисячі осіб. Це не достатнє навантаження на лікаря. В багатьох селах взагалі лікарів немає. Але зараз в селах є фельдшерсько-акушерські пункти. Або є медсестринські пункти. Вони залишаться, але будуть прив’язані до лікаря. Скажімо, лікар візьме три або чотири села, в кожному з тих сіл мешкає 500-600-1000 людей. Це не означає, що люди не зможуть вибрати іншого лікаря, якого вони хочуть. Але фельдшерський пункт буде закріплений за тим лікарем, і він буде приїжджати раз на тиждень в кожне село на плановий прийом. Або як будуть невідкладні стани.
Разом з Адміністрацією Президента та Міністерством регіонального розвитку маємо програму щодо сільської медицини. Є 4 мільярди гривень на покращення її стану. Це будуть нові амбулаторії, це буде телемедицина. Фельдшери і лікарі матимуть доступ до Інтернету, щоби спілкуватись між собою. Ми також хотіли б інвестувати у санітарні машини для лікарів. Аби вони могли доїжджати до сіл і до своїх пацієнтів.
— Якщо пацієнт захоче піти до приватної клініки?
— Будуть єдині тарифи на послуги в Україні для комунальних закладів. Приватні можуть мати свої тарифи. Але скажімо, консультація кардіолога буде коштувати 50 гривень. Але, якщо ви хочете піти до приватного кардіолога, який бере 60 гривень, тоді держава сплачує 50 гривень, а ви за рахунок страховки, або самі   доплачуєте різницю. Багато з приватних закладів, можливо, будуть знижувати вартість послуг, аби залучити пацієнтів. Це - здорова конкуренція.
— Коли запрацює нова система?
— Пацієнти зможуть підписувати декларації із сімейними лікарями вже з 2018 року. Одночасно ми почнемо реформи на рівні спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. А з 2020 року повністю перейдемо на нову систему фінансування та завершимо роботу з формування медичних округів. Поступовість необхідна, аби звикли і пацієнти, і лікарі. А як буде потрібна складна операція – пересадка серця, нирки, або лікування раку – то ми маємо наші високоспеціалізовані лікарні, які визначені МОЗом. Інститут раку, ОХМАТДИТ, Інститут серця та Інститут Ємця надають ці послуги. Для них завжди буде додаткове фінансування від держави.
—  Скільки буде виділятись на лікування одного пацієнта? Наскільки ця цифра відрізняється від нинішніх витрат на утримання одного ліжко-місця?
— Хочу сказати, що Кабінет Міністрів переходить на трирічне формування бюджету. Не на один рік, а на три. То ми вже маємо від Мінфіну нарахування, наскільки буде підвищуватися фінансування охорони здоров’я в наступні роки.
На цей рік в бюджеті передбачено 55 мільярдів гривень, з яких на Хмельницьку область піде 2 мільярди 7 мільйонів гривень. А в 2020 році на медицину в державному бюджеті буде закладено вже 81 мільярд. Витрати будуть поступово збільшені на 25,7 мільярда гривень. Вже у наступному році очікується збільшення на 10 мільярдів гривень.