Україна відзначає 75-річчя від часу створення УПА.

Натруджені за день, теплі сонячні промені повільно згасали в залізній решітці міцного тюремного вікна. Широкі кам’яні стіни епохи середньовіччя не давали жодної надії на порятунок. У камері міської в’язниці панувала зловісна тиша. Тихо було і в Кам’янці-Подільському, на який у липні 1941 року опустився морок ворожої окупації. Проте ця тиша іноді раптово переривалася довгими кулеметними та автоматними чергами. Вони завжди супроводжувалися передсмертними криками жінок, дітей, людей похилого віку, яких нацисти та їхні прислужники поліцаї масово розстрілювали і часто ще живими закопували у великі могили. Саме тут, у цьому історичному місті,  загарбники створили міжнародний концентраційний табір, куди звозили євреїв із Угорщини, Чехословаччини, Румунії, Польщі та інших країн поневоленої Європи для знищення. Більше 85 тисяч ні в чому не винних людей знайшли тут свій останній притулок.

Напередодні Дня Незалежності — 23 серпня, Україна традиційно відзначає День Прапора. Про одну із маловідомих сторінок історії утвердження українського стягу йдеться в уривку з трилогії нашого колеги Петра Воробея — «ЗАГРАВА», яку ми пропонуємо нашим читачам.

Кривавою хвилею, як колір їхнього прапора, прокотився комуністичний режим багатостраждальною Україною. Мільйони українців стали жертвами сфабрикованих справ, безпідставних арештів, репресій та голодоморів. Скільки слів сказано, скільки матеріалів написано про криваві роки червоного терору, а скільки ще залишилося у невідомості, у спалених архівах та в теках з написом «Секретно». Та рано чи пізно частина цих таємниць все ж має змогу випливти на поверхню, щоб ще раз нагадати нам про злочини комуністичного режиму, про ті сторінки історії, які ми не маємо права забувати. Таким «нагадуванням» і стала книга «Соловецький мартиролог Поділля», автором і упорядником якого є Богдан Петрович Теленько – редактор газети «Проскурів», письменник, публіцист та громадський діяч.

Минулої суботи на військовому кладовищі біля пам’ятного знака невинно репресованих відбувся мітинг-реквієм, приурочений початку Великого терору.
Саме 5 серпня 1937-ого сталінські енкаведисти розпочали секретну операцію по винищенню так званих «антирадянських елементів».