Не вірте. Не вірте тим, хто каже, що жінки не вміють тримати язика за зубами. Чоловіки від них не дуже то й відстають, якщо не випереджають. Думаєте, перебільшую? Аніскілечки… Сам переконався. І зарікся щось комусь по секрету розповідати. Але про все по порядку.

Не вірте! Ніколи не вірте чоловікам, котрі кажуть, що знають про жінок все! Не вірте й жінкам, які це кажуть, бо й вони про себе всього не знають, аж поки не складуться-визріють відповідні умови, чи, як люблять пророкувати втаємничені астрологи, не стануть зірки. І ось тоді… Тоді вони можуть таке вчворити, що не те що наснитися чи привидітися, а навіть примаритися не примариться. Не вірите? Пхе, я вам спробую  довести.

Наснилося, що проспав. Прокинувся і одразу ж до вікна. Ху, відлягло від серця. На вулиці тільки сіріє, але добре видко, що іде дощ і низькі хмари ледь-ледь не дістають вершечків дерев. То можна ще трохи подрімати.
Та тільки стулив повіки, як до кімнати зайшла донька і почала мене тормосити:
– Тату, тату, ти спиш?
Прикинувся, що справді сплю і навіть для переконливості захропів.
– Тату, тату, прокидайся. У мене до тебе важлива справа є...

День розпочався буденно. За розкладом.  Як передачі по телебаченню. Микола навів порядок у хліві, наго­ дував курей, налив води Бурану, якого за погану служ­бу кликав Бараном. Однак на це ім’я пес реагує лише то­ ді, коли до нього господар додає ще кілька відомих слів із вуличної лексики. Що не кажи, розумний пес. За такого і в полум’я, і воду та і на виборчу дільницю.

ПРО МРІЇ
Чомусь тільки в українців мрії і життя, як дві паралельні лінії, ніколи не пересікаються.