Здавалося б, їхні шляхи ніколи не перетнуться, адже Олену Калугіну та Сергія Щигарева розділяли тисячі кілометрів. Однак доля призначила їм місце зустрічі в Нетішині, місті, яке для обох стало рідним.

Уже вдруге Олександра Котлярова зустрічає Новий рік далеко від рідного міста. Її життя вкрай змінилося, як і в усіх вимушених переселенців. Однак відчай та зневіра не скорили жінку. Попри щоденні сімейні клопоти Олександра знаходить час, аби зробити внесок у спільну справу — наближення Перемоги.

Не сподівалася Валентина Стефанко, що захопиться вишивкою бісером. І, нанизуючи на голку різноколірні намистинки, створюватиме дивовижні ікони.

У ці різдвяно-новорічні дні ми з особливою вдячністю згадуємо наших відважних воїнів, завдяки яким маємо можливість збиратися за родинним столом, завдяки яким не згасає надія й утверджується віра в Перемогу добра над злом.

Запашний та пухкий, із золотою скоринкою хліб випікають Олена та Віктор Войтюки. Вистачає подружжю помічників — разом із парафіянами церкви «Джерело життя» щотижня із печі на дровах виймають триста духмяних буханців, що увібрали пахощі літа. Турбуються, докладаючи зусиль, аби смачний хліб був на столі у малозабезпечених родин, вимушених переселенців, які втратили свій дім, та ще посмакували ним і воїни-захисники.