Йому, Сергію Лисюку, не позаздриш – сам господарює й виховує доньку. Проте 43-річний чоловік на те лише посміхається, каже, що він не змучений самотністю. Уже Іринка, його радість та гордість, яка завжди поряд,  підросла, а без праці біля землі не уявляє своє життя.

Хмельничанка Тетяна Вельська була впевнена, що в неї народиться довгоочікуваний синочок, бо вона виховувала трьох доньок. Проте лікарка, яка проводила ультразвукове дослідження, її вкрай спантеличила, повідомивши, що в неї буде... трійня.

Нелегко переступати поріг дому, де поселилася біда. Проте господиня Любов Яцюк привітно зустрічає мене, а поряд з нею стоїть усміхнений Сашко, той самий, який кілька років тому зробив перші, але впевнені кроки.

На столі у вазі — величезний букет квітів. Милується пишними хризантемами Олена Машевська. Голова селищної об’єднаної територіальної громади Антон Камінський, вітаючи Олену Йосипівну з 90-річчям, подарував хризантеми, які символізують довголіття та сімейний спокій.
У день свого ювілею довгожителька почувалася найщасливішою у світі, бо ж у її домі зібралися найрідніші та найбажаніші гості. Хтось із них влучно зауважив: де народилася Олена Йосипівна, там і пригодилася. Бо ж і справді, вона навчалася, щоб  допомогти односельцям побороти недуги й працювала у рідному селі фельдшером.

Прихистити сирітку Олег Маршал давно мріяв, ще коли був військовослужбовцем. Проте дружина не схвалювала його намірів, називаючи чимало причин.
Та все ж життя внесло свої корективи. Підросли діти, а він став військовим пенсіонером. Не зміг, як його дружина, виїхати на постійне проживання в Америку, бо тужив за рідним краєм.  А потім вчителював у початкових класах, а кожне спілкування з дітьми вважав для себе уроком.
Ставши хазяїном своєї долі, вирішив узяти під опіку трьох сиріток. Не легко з ними, підлітками, йому, вихователю, доводилося. «У цьому я побачив позитивний момент, – зауважив Олег Дмитрович. – Труднощі мене зміцнили».