Юрій Борбуцький з Нового Села, що на Ярмолинеччині, добровольцем пішов захищати країну. Але не судилося сорокаоднорічному бійцю повернутися у рідну домівку, побачити своїх земляків. Не дочекався своєї відпустки зовсім трішки: мав приїхати 17 травня додому. У планах було поїхати з дітьми Юрієм та Олександрою у Карпати. Але 14 травня його не стало. Загинув боєць при переправі через річку Сіверський Донець у районі Червоного Лиману: беріг героя янгол-охоронець майже рік від ворожих куль, та не вберіг від нещасного випадку. В останню дорогу його проводжало майже все село: кожний хотів віддати шану бійцю. Попрощатися з патріотом прийшли й учні школи, де колись промайнули Юрієві щасливі роки дитинства. Для навчального закладу боєць раніше подарував бойовий прапор.З ним і прийшли школярі, щоб провести в останню путь свого героя.
Юрій Іванович служив у складі 4 окремого батальйону 128 гірсько-піхотної бригади. Та він був не лише хорошим воїном, а також дуже любив поезію, писав вірші. Не мало їх написав і для своїх земляків, часто дзвонив і диктував написані рядки, коли був на сході країни. Весь крик душі, всі болі і радощі він виливав у творчості. Тепер –– це його вічні слова для нащадків.
Поховали героя на кладовищі у рідному селі. 

24 травня, сотні небайдужих славутчан провели в останню дорогу захисника України - Миколу Гончарука. Попрощатися з бійцем прийшли усі небайдужі. Як повідомляють у міській раді, відспівали героя на рідному батьківському подвір’ї у Славуті, а поховали в селі Голики Славутського району, поряд із могилами пращурів. Нагадаємо, що боєць 17-го окремого мотопіхотного батальйону Микола загинув 21 травня в результаті мінометного обстрілу російських бойовиків. Без чоловіка, батька, сина і брата залишилися дружина, діти, батьки, сестри та брати покійного.

22 травня, громада Красилівщини проводжала в останню путь справжнього патріота, чоловіка, який став на захист єдиної та незалежної Української держави і віддав за неї своє життя – 49-річного жителя села Мовчани Віктора Садовця. Він вирушив у зону АТО добровольцем і загинув на Луганщині 31 січня цього року. Лише в травні стало відомо, що експерти за допомогою тесту ДНК ідентифікували тіло Віктора.