Політична криза, викликана розвалом коаліцїї у Верховній Раді, затяглася й лихоманить суспільство. Ведеться підкилимна вовтузня і відверта гризня за крісло прем’єра. На тлі повного зубожіння українців це виглядає гидко. Хоча парламент дав негативну оцінку роботі уряду, його очільник Арсеній Яценюк не хоче добровільно йти у відставку, тримається за посаду і руками, і зубами. Минулого тижня він прагнув показати себе великим піклувальником народу, просторікував про подолання кризи в економіці, іноді вдаючись до відвертого окозамилювання і невиправданого оптимізму.

Візьмімо розрекламоване підвищення соцстандартів від Яценюка на шість відсотків з першого травня цього року. До речі, воно планувалося ще під час формування бюджету-2016 майже в такому ж обсязі, тобто це ніякий не подарунок-несподіванка від глави уряду. А яким є те підвищення? Мінімальна зарплата зросте аж на 82, а мінімальна пенсія — на 64 гривні. За ці гроші купиш лише 7-10 буханців хліба. Коли вже мова зайшла про купівельну спроможність українців, то вона, як це не сумно, за останні роки впала вдвічі. Нині населення тільки на харчування й комунальні послуги витрачає понад 50 відсотків доходів. Ріст інфляції в Україні шалений: серед 226 країн світу ми разом з Венесуелою лідери антирейтингу. Зростання цін навіть за даними нашого Нацбанку склало 43,3 відсотка. Це найвища інфляція в державі за двадцять років.
Звичайно, вішати всіх собак на уряд Яценюка не варто, винна вся влада, яка погрузла в корупції, живе старим мисленням і не бачить чіткої перспективи майбутнього держави.
Люди обурені рівнем життя й вимагають хоч якогось поліпшення. Під тиском громадськості урядовці взялися за формування нового споживчого кошика. Бідний, як церковна миша бюджет не дає розігнатися. На рік українцеві, щоб не простягнув ноги, заклали в норму два кілограми сала, вісім — свинини, дев’ять — ковбаси. Замість вершкового масла — маргарин. Чоловіча норма — шість трусів, десять пар шкарпеток, чотири стрижки на рік. Як висловився один економіст, споживчий кошик українця розрахований на рівні в’язниці.
Далі нікуди. Потрібні негайні зміни, в тому числі й владні. В цій ситуації не можна зволікати з реанімуванням старої або створенням нової коаліції у Верховній Раді, бо тільки вона, коаліція, обирає прем’єра. Арсеній Яценюк, якого, крім його фракції в парламенті, ніхто не терпить, і далі, як уже говорилося, хапається за посаду, як потопельник за соломинку. І цим ще більше ускладнює ситуацію.
То кому «світить» прем’єрство? На своєму позачерговому з’їзді президентська партія висунула на цю посаду Володимира Гройсмана — нинішнього голову Верховної Ради. Хоча за кілька днів до того шанси міністра фінансів Наталії Яресько обійняти цю посаду вважали досить високими, бо її підтримує Захід, бо вона успішно працює в уряді. На жаль, у парламенті Яресько не набирає потрібної кількості голосів. Отож результат можна спрогнозувати з великою ймовірністю. Володимир Гройсман — висуванець президента, вигідна для більшості парламенту фігура. Він не робитиме непередбачуваних дій, не йтиме на конфронтацію з главою держави, іншими словами буде, як Азаров при Януковичі чи Пустовойтенко при Кучмі.
Та не будемо гадати на кавовій гущі. Фракції в парламенті незабаром домовляться й політична криза завершиться обранням нового прем’єра без дострокових парламентських виборів, бо провідні політичні сили через свій низький рейтинг бояться їх, як чорт ладану.
 Говорячи про негаразди нашого буття, все ж варто сказати, що ми потроху виборсуємося з трясовини. Україна скорочує валовий зовнішній борг і дефіцит бюджету, нарощує валютні резерви, деякі реформи рухаються непогано, — зазначає відомий шведський економіст Аслунд.
Минулого тижня відбулося кілька знакових подій. В Харкові запустили ядерну установку світового значення. Петро Порошенко, який брав участь у церемонії відкриття важливого об’єкта разом з послом США в Україні Джеффрі Пайєттом, зазначив, що установка дозволить проводити сучасні дослідження в різних галузях науки й техніки, розвивати медицину й промисловість, а також розв’язувати проблеми ядерної енергетики, подовжувати строки експлуатації атомних електростанцій. Президент підкреслив, що проект установки розроблено при підтримці США в рамках програм про нерозповсюдження ядерної зброї, де внесок України досить вагомий. Це не тільки добровільна відмова від третього в світі ядерного арсеналу, але й передача високозбагаченого урану, співробітництво з міжнародними організаціями для підвищення технологічної безпеки.
Днями Німеччина, інвестиції якої в економіку нашої держави вже становлять 5,4 мільярда доларів, оголосила, що будуватиме в Західній Україні автозаводи. Європейський банк реконструкції і розвитку, який профінансував у нашій державі 355 проектів на суму 11,8 мільярда євро, зголосився підтримувати й низку нових проектів. Минулого тижня Японія виділила Україні 331 мільйон доларів пільгового кредиту на розвиток фінансового сектора. Велику зацікавленість до нас виявляє Туреччина, з якою готується зона вільної торгівлі.
Як бачимо, світ підтримує економічний розвиток України. Допомагають нам і в боротьбі з російським агресором та його поплічниками на Донбасі, де попри мирну риторику досі тривають бої, де досі гинуть люди. Світ засуджує підступну й брехливу політику кліки Путіна у відношенні до України. Засуджують і розправу над льотчицею Надією Савченко, яка минулого тижня визнана судом Росії винною в усіх надуманих звинуваченнях і позбавлена волі на 22 роки. Провідні держави світу вимагають від Росії відпустити її та українських політв’язнів, які кинуті в російські тюрми.
Чим ще жила Україна минулого тижня? У дев’ятьох областях відбулися перші вибори депутатів і голів сільських, селищних і міських рад у десятьох територіальних громадах.  
Приємна для українців новина надійшла наприкінці минулого тижня з Німеччини. На міжнародному конкурсі 149 виноробних регіонів світу продукція нашої вітчизняної компанії «Шабо» одноголосно визнана найкращою. Українські олія і мед, з виробництва яких займаємо перше й третє місця в світі, полюбилися зарубіжним споживачам ще раніше. Нехай п’ють і їдять українське на здоров’я і нам допомагають стати процвітаючою нацією.