Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 1346

Минув рік, відколи Президент України підписав розпорядження про призначення головою Красилівської райдержадміністрації Ніли Василівни Островської, яка до того п’ять років очолювала Красилівську міську раду. Крім того, на торішніх виборах місцева громада довірила їй представляти інтереси мешканців району в обласному органі місцевого самоврядування, а колеги-депутати обрали її головою фракції однієї із політичних партій. Ініціативність, помножена на досвід,  додає сил та натхнення Нілі Василівні долати проблеми та реалізовувати найактуальніші завдання для розвитку краю. 

 — Владу зараз не жалують, і бути сьогодні головою РДА непросто,  — почала розмову Ніла Василівна. — Свобода слова, свобода мирних зібрань – вкрай потрібні і важливі речі, але коли цим користуються псевдопатріоти, щоб розхитати ситуацію зсередини та знову повернути старі зручні їм  порядки,  – це дуже небезпечно. Я пригадую, як у 2011-2013 роках  керівництво РДА  масово «підчищало»  вільні сільськогосподарські землі, в тому числі громадські  пасовища, оформлюючи їх на своїх підставних фермерів.  Ніхто в районі  не закликав  селян до радикальних дій (як зараз часто пропонують), аби захистити свої права та територію, на якій проживають. На сесії районної ради не вистачило депутатських голосів, щоб висловити недовіру колишньому голові адміністрації і засудити його дії.  Зараз влада пропонує чимало шляхів для перспективного розвитку сільських громад, зокрема, створення їх об’єднань. На жаль, протягом останніх років жителі сіл втратили довіру до влади і не вірять у позитив цієї реформи. Я сприймаю це все з розумінням  і маю надію, що справжні патріоти свого рідного краю дадуть поштовх таким потрібним на селі змінам.
— Ніло Василівно, у Красилівському районі не об’єд-налася жодна громада. Невже люди не готові до змін?
— Лідери сільських громад вирішили зачекати і подивитись, як підуть справи в тих, хто об’єднався. Таку позицію я можу зрозуміти, коли справи в громаді йдуть добре: ремонтуються дороги, школи  та садочки в нормальному стані,  вулиці освітлюються… Як, до прикладу,  у Кузьминській  чи Ледянській сільських радах. На жаль, інші не можуть цим похвалитись. Наприклад, Яворовецька сільська рада, що межує з містом і повинна бути взірцем для інших  із благоустрою, має найбільшу кількість орендарів земель сільськогосподарського призначення — нині не має жодного вуличного ліхтаря, школа,  побудована в 1956 році, ще не бачила фінансової підтримки…
— Земля для селянина, для громади завжди була основним джерелом прибутку та гарантом успішного майбуття. Проте саме з цим нашим багатством, на жаль, пов’язані численні махінації…
—  Ми систематично проводимо виїзні особисті прийоми у селах району. Приємно, коли бачимо налагоджену тісну співпрацю сільського голови та орендарів. Саме вони часто допомагають селянам розв’язувати наболілі проблеми, сплачують до сільського бюджету всі належні податки, підтримують соціальну сферу. Ми проаналізували благодійний внесок кожного орендаря протягом 2015 року, розраховуючи цю величину на гектар оброблювальної землі.
Виявилось, що найбільш соціально відповідальними є окремі невеликі  фермерські господарства, кооперативи та товариства. Такі як ФГ «Петришин» Воскодавинська сільська рада, ПП Корчинський А. О. Кульчинківська сільська рада, СК «Кузьминський» Кузьминська сільська рада.
Основне завдання влади на сьогодні — спільно із сільськими головами, податковою інспекцією забезпечити надходження до сільських бюджетів усіх належних податків і зборів від використання їх найбільшого багатства — землі.  У цьому процесі  вже маємо певні результати — «віднайшлися»  сотні гектарів, які роками оброблялися, а кошти до бюджету громади не сплачувались. Сільські жителі мають усвідомити, що вони — господарі своєї землі. Тому не повинні залежати від примх орендарів: допомагати чи не допомагати селу. Повірте, якби сплата за землі сільськогосподарського призначення була б у межах 8 відсотків від нормативно грошової оцінки, наші села мали б набагато більше  коштів на вирішення своїх соціальних питань. І на чергових виборах важко було б купити голоси за замінені в сільській школі вікно чи  двері. Мрію і вірю, що настане такий час, коли основним і переможним критерієм на виборчих перегонах будуть чесність, порядність,  професіоналізм та державницька позиція кандидатів.
— Розвиток освіти та культури – першочергове завдання як для України, так і важлива передумова європейського майбутнього. Як підтримуються ці галузі на Красилівщині?
— Як сказав німецький канцлер Отто Бісмарк: «Хто економить на школах, буде будувати тюрми».  Саме тому торік на освітню галузь спрямували більше п’яти мільйонів гривень із державного бюджету (фонду регіонального розвитку). Відтак реконструювали старе приміщення міського дитячого садка №1. Незабаром у ньому відкриємо три додаткові групи.  
Цьогоріч на капітальний ремонт дитячо-юнацької  спортивної школи плануємо залучити з державної казни понад чотири з половиною мільйони гривень. Я щиро вдячна депутатам міської ради та депутатам районної ради за погодження на проведення цих робіт і можливість десятивідсоткового співфінансування з міського та районного бюджетів. У цьому році, напевно, вперше за всю історію району, з районної скарбниці виділили кошти на придбання шкільних автобусів для сільських навчальних закладів, оновлення бази музичних інструментів у двох музичних школах району: Красилівській та Антонінській, реконструкцію системи опалення в музичній школі та бібліотеці, капітальний ремонт залу Будинку творчості та інше.
— Не секрет, що галузь охорони здоров’я сьогодні переживає не кращі часи. Чи задоволені красилівчани якістю медичних послуг?
— Депутати районної ради підтримали пропозиції наших лікарів щодо придбання найнеобхіднішого медичного устаткування в пологове відділення райлікарні —апарата для штучної вентиляції легень новонароджених вартістю 250 тисяч гривень та апарата УЗД, який коштує понад 700 тисяч гривень. Ультразвукове дослідження проводитимуть у поліклініці, де до цього функціонувало старе обладнання 80-х років виготовлення. Звісно, матеріальна база центральної районної лікарні вкрай незадовільна,  хоча є підтримка спонсорів та благодійників. Влада ж постійно наголошує на необхідності допомоги ЦРЛ із бюджетів усіх рівнів. Ми вже проаналізували договори оренди приміщень лікувального закладу з приватними структурами. Нам не зрозуміло, якими критеріями керувались сторони при укладанні цих договорів. Адже, перш за все, мали б бути зацікавленими у залученні додаткових резервів  для розв’язання нагальних поточних проблем районної лікарні.  Так-от, розміри плати за здані в оренду приміщення приватним бізнесовим структурам в окремих випадках складають, напевно, найнижчу в області вартість квадратного метра — близько 10 гривень за квадратний метр. А договори  укладені в 2011 році на довготривалі терміни і прописані так, що без рішення суду підвищити орендну плату неможливо. Тому сподіваємось на добровільну згоду орендаря збільшити платню. Адже використання майна громади району за такими цінами є неприпустимими з точки зору здорового глузду.  
— Подейкують, що красилівська медицина матиме і своєрідне ноу-хау…
— Враховуючи ініціативу депутатів обласної ради, у районній лікарні  запроваджується систематичне оприлюднення інформації щодо наявних залишків безкоштовних медикаментів у кожному відділенні. У 2016 році з бюджету району на придбання таких ліків передбачено  1337  тисяч гривень. Хочемо, щоб пацієнти мали повну інформацію про препарати, які медики зобов’язані надавати жителям району безоплатно.
  За рік, що минув дуже швидко, на перший погляд, і дуже насичено за фактом, основне, на чому хочу наголосити, — нам вдалося налагодити конструктивну співпрацю міської, районної рад та райдержадміністрації. Наше спільне завдання — ефективне та результативне розв’язання проблем району. Приємно, що депутати і влада об’єднані спільною метою — творити позитивні зміни на нашій славній Красилівщині.