Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 1235

Тепер, після зміни уряду, «папєрєдніком» вже можна назвати Арсенія Яценюка. Він пішов у відставку, але спадок його діяльності українці будуть відчувати на собі ще дуже довго. Наприклад, так звану реформу медицини, яку розпочав уряд Арсенія Петровича. Медична галузь, як той пацієнт, опинилася на операційному столі реформування, от тільки урядовці виступили не в амплуа досвідченого хірурга, а, швидше, невмілого патологоанатома.

Добрячий, вибачте за медичний термін, «геморой» створили реформатори Шепетівському району. Не встигли чиновники району вийти з різдвяних канікул, як з КМУ прийшов «лист щастя». Вузлову залізничну лікарню передали на баланс районної ради. Місцеву владу ніхто про сюрприз не попередив, Кабмін просто поставив райраду і адміністрацію перед доконаним фактом. Цього не чекали, і відповідно в бюджеті на 2016 рік коштів на ще один медичний заклад не передбачили. Отож, в бюджеті  виникла дірка розміром аж 15,3 мільйона гривень. Тим паче, що медична субвенція на потреби медицини району була зменшена, у порівнянні з попереднім роком, на шість мільйонів гривень  – з п’ятдесяти чотирьох до сорока восьми.
Новорічний «підарунок» уряду трохи запізнився, але вийшов ефектним. «Реформатори» все зробили у притаманному їм стилі: «Ми написали листа, а  брудною роботою на місцях (скороченням, звільненням і тому подібним) нехай займаються районні можновладці».
Цифри оптимізації
 До січня цього року залізнична лікарня в Шепетівці напряму підпорядковувалася Укрзалізниці і нею ж фінансувалася. Медичний заклад має 110 ліжко-місць. Тут обслуговуються як працівники залізниці (на основі страхових полісів), так і жителі Шепетівки і району. Після передачі закладу на баланс районного бюджету виникла непроста ситуація: кількість ліжко-місць на населення району зросла, а самих мешканців не збільшилося. Адміністративними заходами кількість шепетівчан не збільшиш, тож потрібно проводити оптимізацію в медичних закладах. Структура сфери охорони здоров’я району включає такі заклади: центральну районну лікарню (335 ліжко-місць), залізничну лікарню (110 ліжко-місць), Грицівську лікарню (30 ліжок) і центр первинної медико-санітарної допомоги (28 ФАПів, 15 амбулаторій і 17 медичних пунктів тимчасового базування – МПТБ). МПТБ розташовуються у маленьких селах, де кількість населення не перевищує 200-250 чоловік.
Чиновникам ніколи було бідкатися, тож відразу почали напрацьовувати план з переформатування медичної структури Шепетівщини. В обласному департаменті охорони здоров’я розробили план-«максимум»: оптимізація 110-ліжко-місць і трьохсот штатних посад. Цей варіант передбачав фактичне закриття лікарні в Грицеві. В районі, відштовхуючись від цього плану, почали формувати власну стратегію. Дітись нікуди – потрібно змінювати структуру, а людей звільняти. Однак районна рада і адміністрація спільно розробили покрокову стратегію, аби оптимізаційний процес пройшов плавно і менш болісно. Вибачте, але викинути сьогодні на вулицю триста кваліфікованих медпрацівників – зовсім не жарт. За кожною скороченою «штатною одиницею» стоїть конкретна людина та її сім’я. Тож влада району виважено працювала над прийнятним варіантом нав’язаного реформування.
Три етапи
Заступник голови Шепетівської районної адміністрації з гуманітарних питань Наталя Собчук детально розповіла про сформований план оптимізації і структурних змін. Аби не нагнітати соціальної напруги, процес поділили на три етапи. Кінцевим результатом має стати скорочення сімдесяти ліжко-місць у закладах охорони здоров’я до кінця 2016 року. В ЦРЛ оптимізують п’ятнадцять ліжко-місць (вже скорочено п’ять ліжок і десять штатних посад). У Грицеві ліквідують десять місць і п’ять посад. Найбільші «ампутації» чекають на залізничну лікарню – сорок п’ять ліжко-місць.
Оптимізація, втім, передбачає не банальне скорочення штатів. У першу чергу це перебудова структури, збалансування і розподіл надання різних видів медичних послуг у кожному закладі лікування. Так, хірургію і педіатрію з вузлової лікарні передадуть у ЦРЛ, туди ж перейдуть працювати і більшість лікарів. Це необхідно зробити, аби обидва медичні заклади не дублювали одні й ті ж види послуг. Найбільш серйозна реорганізація в ЦРЛ торкнеться стоматологічного відділення. Справа у тім, що деякі стоматологи лікарні отримували зарплату з бюджету і при цьому надавали платні послуги, фактично як приватники. З п’ятдесяти лікарів скоротять двадцять двох. Їм запропонують перейти на госпрозрахунок – працюй в лікарні, але реєструйся і сплачуй податки як приватний підприємець.
Після оптимізації і реорганізації влада спільно з медиками плануватиме подальшу структуру медичної галузі району. ЦРЛ може стати окружною лікарнею, а залізнична увійде до її складу як поліклініка. Також вузлова лікарня може бути центром реабілітації для бійців АТО. Але це, найімовірніше, візії на наступний рік, багато що буде визначатися планами і вподобаннями нового уряду щодо медичної реформи загалом.
Фінанси співають романси
Головний лікар ЦРЛ Валентина Савчук каже, що серйозних скорочень у закладі не буде. Оптимізацію проведуть вдумливо, об’єднають деякі відділення, аби фактично скоротити кількість ліжко-місць та штатні посади, і звільнять якнайменше людей. Це загалом і є основою оптимізації, яку намагаються провести найбільш гуманно.
Ліжко-місця і персонал – це одне питання, інша сторона проблеми  – кошти. Як вже зазначалося, дефіцит медичної галузі району – 15,3 мільйона гривень. Цю бюджетну пробоїну вже вдалося скоротити до десяти мільйонів. З боку району на додаткові потреби медицини виділили 3,6 мільйона гривень. Спільними зусиллями адміністрації і райради вдалося досягнути компромісу з міською радою. Місту запропонували розділити важку ношу фінансування медиків. З огляду на те, що в закладах охорони здоров’я лікується 68 відсотків міського населення, пропозиція є цілком логічною. Хоча міська казна не тріщить від золотих злитків, все ж, депутати погодилися виділити 700 тисяч гривень. Ще 1,7 мільйона пообіцяли додати за результатами виконання бюджету за перше півріччя.
Додаткові фінансові ресурси дадуть і селищні ради, у яких за підсумками виконання бюджету минулого року залишилися резервні кошти. Загалом із сіл планується залучити близько 500 тисяч гривень. Кошти підуть на фінансування центру первинної медико-санітарної допомоги — для закупівлі медикаментів та інструментів. Нещодавно на базі ЦРЛ провели зустріч із підприємцями Шепетівщини. Бізнес, державні структури, влада, депутати обласної ради і нардеп від Шепетівщини Роман Мацол, – усі погодилися допомагати чим зможуть. До проблеми підійшли конкретно і вже організовують ремонти у ЦРЛ та допомагають коштами. Медицина Шепетівки нікого не залишила байдужим, оскільки усі чудово розуміють – проблеми Шепетівщини цікаві лише самим шепетівчанам. Така вже сумна проза життя.
Спочатку подумати, а потім зробити   
Окремо хочеться звернути увагу на ситуацію у вузловій лікарні. По-перше, вимушена оптимізація найбільше торкнеться саме цього закладу. По-друге, проблеми залізничної лікарні є важливою складовою іншого «реформаторського» процесу – скорочення Укрзалізницею власного медичного крила. Залізничні лікарні не просто надають спеціалізовані послуги працівникам залізниці (як і у кожній галузі, у залізничників є специфічні професійні захворювання), вони вже більше п’ятнадцяти років працюють за схемою страхової медицини, про яку вітчизняні політики тільки базікають. Замість того, щоб ставити за приклад таку систему роботи, держава робить все аби її знищити.
Головний лікар залізничної лікарні Валерій Хрищатний відверто каже:  те, що зробили урядовці з медициною залізниці, можна назвати злочином. Вузлова лікарня – самодостатній лікувальний заклад зі своїми традиціями і командою професійних та досвідчених спеціалістів. Валерій Васильович розповів, що подібний «експеримент» з відділенням медицини від залізниці проводили у Казахстані. Через п’ять років це обернулося катастрофою, і влада прийняла рішення повернутися до старої структури. Але минуло чимало часу, інфраструктура занепала, спеціалісти галузі розбіглися хто куди. Аби повернути втрачене, довелося витрачати чималі кошти з держбюджету. Українські ж можновладці діють у своєму стилі – спочатку ріжуть, а потім міряють.
Дійсно, аби рухатися вперед, потрібно розвивати і впроваджувати страхову медицину, а не просто говорити про неї на ток-шоу. «Страховка» – це не лише перехід на принципово новий рівень надання медичних послуг, але й складова економічної реформи. Страхуванням можна серйозно вдарити по тіньовому сектору економіки, вивести на «світло» приховані податки і нівелювати привабливість зарплат у конвертах. Практика  дуже проста – людина працює офіційно і отримує гарантії страхування свого здоров’я і здоров’я своєї сім’ї. Але наші горе-реформатори бачать зміни інакше. Реформа медицини (як і решти галузей), в основному, зводиться до примітивного: скоротити, зменшити, звільнити, зекономити, ліквідувати.