Підле замовне вбивство в Києві відомого журналіста-правдоборця Павла Шеремети сколихнуло всю Україну, міжнародну журналістську спільноту. Повіяло моторошним страхом з далеких дев’яностих років минулого століття. Тоді, на зорі становлення незалежності нашої держави, з допомогою бандитсько-рекетирських угруповань і нерідко «даху» міліції, прокуратури, судів нові українці відбирали бізнес в конкурентів, підминали під себе найприбутковіші галузі й державні монополії. А непокірних і неугодних, у тому числі й політиків, журналістів, які намагалися розказати правду про те, що коїлося, за вказівкою господарів життя відкрито вбивали або потай закатували в асфальт чи закопували в лісах.

Дякувати Богу, ті криваві часи минулися і в державі стало спокійно. Але, зрісшись з владою, олігархи продовжують правити бал в Україні, збагачуючись самі, вони не поспішають хоч крихтою поділитися з народом. Революція гідності змела осоружний правлячий режим Віктора Януковича. Нова влада, яка прийшла на хвилі київського Майдану, пообіцяла золоті гори, але поки тих благ не бачимо ні за правління «прем’єра-камікадзе» Арсенія Яценюка, ні тепер, коли Кабміном керує реформатор Володимир Гройсман. Народ ледве зводить кінці з кінцями, вголос висловлюючи невдоволення. Не мовчать й опозіційні політики, народні депутати, журналісти. На них почалися відверті наїзди. Найактивнішим прагнуть закрити рот викликами в прокуратуру, не гребують залякуванням.
З допомогою податкових органів виживають з України Савіка Шустера, бо його «Свобода слова» на телебаченні не щадить діючу владу. Інтернет-ресурс «Українська правда» ще з часів вбивства її провідного журналіста Георгія Гонгадзе стоїть владі, олігархам кісткою поперек горла. Павло Шеремет був теж серед тих, хто не мирився з несправедливістю. Працюючи в Росії, він дошкуляв тамтешньому режиму викривальними журналістськими розслідуваннями. В Україні Павло теж боровся зі злом своїм талановитим словом, яке звучало на радіо, з’являлося в «Українській правді». Кому він перейшов дорогу — важко сказати. Одні подейкують, що його смерть вигідна Путіну й Лукашенку, режими яких він постійно критикував. Інші говорять, що це замовлення впливових олігархів. Є й інші версії. Але всі, хто висловлюється, схиляються до думки, що з журналістом розправилися за його професійну діяльність. Гадаємо, що слідство, яке веде велика група фахівців і до якого підключилися детективи американського ФБР, встановить істину і, сподіваємося, суспільство дізнається правду.
Це резонансне вбивство затінило інші важливі події минулого тижня. Так, 23 липня уряд Володимира Гройсмана відзначив своїх перших сто днів. Пам’ятаєте, як новоспечений прем’єр під час призначення у Верховній Раді голосом громовержця заявив: «Я покажу вам, що таке управління державою!». Багато хто тоді подумав, що справді цей молодий вольовий політик щось путнє зробить для людей. Однак за сто днів суттєвих змін не сталося. Амбітна програма уряду, що складається з сімнадцяти пунктів і охоплює всі сфери життя країни, залишається декларацією намірів. Замість того, щоб розробити власну українську стратегію розвитку, уряд послуговується програмою Міжнародного валютного фонду, далі набирає закордонні кредити, підвищує тарифи. До радикальної податкової реформи і детінізації, які стали б проривом в економіці, практично не приступали. Провалено приватизацію. Корупція не зменшується.
Та будемо справедливі — дещо і зроблено. Впроваджено давно очікувану судову реформу. Позитивом, мабуть, можна назвати житлову реформу, основним пунктом якої є примусова передача обов’язків з обслуговування багатоквартирних будинків самим жителям. Людей поставили перед вибором: або створіть ОСББ, або місцева влада сама призначить вам обслуговуючу організацію. Успішність цієї реформи покажуть серпневі платіжки.
У медицині найпомітнішим кроком стало скасування сертифікації ліків іноземного виробництва, що має призвести до зменшення цін. Зниження мит на вживані авто суспільство теж зустріло схвально. Але все це дрібниці в порівнянні з глобальними проблемами, розв’язання яких далі відкладати не можна.
Чим ще запам’ятався минулий тиждень? Партії й рухи випробували сили і долю на проміжних виборах до Верховної Ради, а відтак перевірили рейтинги, які регулярно публікують соціологи. Тож, якщо брати за основу результати довиборів у сімох округах, то свій рейтинг підтвердила лише «Батьківщина», яка здобула переконливі перемоги в Полтавській і Херсонській областях, де депутатами стали Р. Богдан і Ю. Одарич. У чотирьох виборчих округах біло-сердечні кандидати зайняли два других і два третіх місця. Два мандати дісталися партії «УКРОП», у трьох округах перемогли самовисуванці. Провладні БПП «Солідарність» і «Народний фронт» зазнали нищівної поразки, не провівши в парламент жодного свого кандидата. Це серйозний сигнал для влади, що свідчить про скорочення її підтримки електоратом.
В останні дні на багатостраждальному Донбасі знову загострилася ситуація. Бойовики вели вогонь по позиціях українських військ на всіх напрямах, застосовуючи зброю, заборонену Мінськими угодами. За один день загинуло шість наших воїнів, кілька десятків поранено. Доки ж триватиме гібридна війна? Що треба зробити, аби переговорні балачки нарешті переросли в мир, а Україна стала процвітаючою державою? Лаконічно висловився з цього приводу минулого тижня відомий американський політик, мільярдер Джордж Сорос. Він сказав, що Україна — це золота акція для Євросоюзу, який спільно з Америкою мають надати їй стільки грошей та іншої допомоги, скільки вона потребує. Впливовим західним державам слід переходити від вмовляння і умиротворення Путіна до ще жорсткіших санкцій проти Росії, бо іншим шляхом миру не добитися.
Європо й Америко, прислухайтесь до слів мудрої людини!