Жоден народ світу не перебуває у таких кріпацьких умовах, як українці. Кріпосні лещата олігархічного клану й справді тугі. Україна, що має унікальні природні умови, розташована у центрі Європи, має родючі чорноземи, не була вільною фактично ніколи.
Повернувшись трохи до минулих часів, згадується рабська праця в колгоспах після війни, де селяни отримували копійки. Але рабів хоч годували! Тоді душили непосильними податками, а зараз душать непосильними тарифами. Колись просив свого дідуся не рубати фруктових дерев, а він мені зі сльозами на очах відповідав: «Ти думаєш мені їх не шкода? Але у мене немає грошей, щоб заплатити за них податок». Увесь час нас годували байками (як зараз з Європейським Союзом), що як побудуємо комунізм, то житимемо, як в раю. У той час партійна верхівка (як сьогоднішня наша), купалася в розкошах. Правда, треба віддати належне, так безбожно не крали. Зокрема, пригадуючи 1990-ті роки, після здобуття Україною незалежності, народ щиро повірив брехні тодішніх керівників Кравчука та Кучми. З’явилася ваучеризація, і кожен українець став паперовим мільйонером. Отримуючи ті папірці, українці достеменно не знали, що з ними робити. А далі було розпаювання, селяни отримали землю і, знову ж таки, не знали, що з нею робити, адже техніки для її обробітку просто не було.
Нещодавно нас переконували, що вступимо на європейський ринок, і все у нас буде гаразд. Будемо вільно торгувати, заробляючи мільйони доларів для України. Європейський ринок нас прийняв, але встановили квоти на наші продукти. Україна, до прикладу, зараз виробляє півтора мільйона тонн курячого м’яса. А нам дозволили продавати в Європі 15 тисяч тонн. Європа захищає свого виробника. Може, це й на краще. Бо наші олігархи могли б усе продати там, не платити податки, в європейські банки покласти зароблені мільйони і мільярди доларів, а Україну залишити без реального бюджету. А з нас дерли б втридорого за ці продукти.
Раніше на нашу продукцію були ГОСТи, і в більшості їх дотримувалися виробники. На ринку перевірялися продукти харчування на наявність пестицидів в овочах, фруктах. А сьогодні більшість виробників працює за ТУ. Тобто сам собі хазяїн. От і маємо «здорову націю».
Вже давно треба сурмити щодо екологічного стану українських земель. Україна потопає у смітті. Чи хтось знає, в якому стані сміттєзвалище в Новій Ушиці? Рекомендую подивитися. Стихійні звалища заполонили Україну. На річках утворилися греблі з пластикових пляшок.
У європейських державах 75-80 років — то ще не вік. І ставлення в них до пенсіонерів інше. У нас же на 60-70-річних людей ніде і ніхто не хоче навіть дивитися із владних структур. Закриваються лікарні, ФАПи. Відчуваючи власну непотрібність, старики нікуди не звертаються. От і помирають тихенько. В кожному селі зараз пустує 30-40 хат, але спробуйте продати цю хатину. Треба заплатити якийсь збір, і не малий, від продажу цієї халупи державі. Назріває запитання: а держава хоч копійку внесла колишньому власнику за будівництво цієї хати?
То коли ж позбудеться український народ кріпацтва? Коли об’єднаємося, тоді буде справжня коаліція народу, а не кишенькових партій, якими управляють олігархи.
Gismeteo 
