Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 1170

Саме такі висновки озвучив днями з трибуни Верховної Ради нардеп Олег Ляшко.
— Опустіться на землю, — звернувся він до колег. — Внаслідок політики уряду  і НКРЕКП у нас абсолютно непідйомні тарифи. Сьогодні  всім вам весело, бо люди ще не отримали платіжки. Це нонсенс, це ганьба, коли людина всю зарплату витрачає на тарифи.

 

Народний депутат стверджує, що влада грабує народ двічі: і коли встановлює високі тарифи, і коли виділяє  кошти на субсидії. В обох випадках гроші йдуть не в кишені  українців, а на рахунки олігархів. Із проекту бюджету на 2017 рік видно, що відмовлятися від такої грабіжницької, хидромудрої тактики уряд не збирається. Олег Ляшко переконував колег, що субсидії не платять українцям, а платять олігархам. Бо саме в бюджеті на 2017 рік  передбачено понад 50 мільярдів гривень на субсидії. Насправді ж це дотації олігархам, які загарбали  в свої брудні руки газові крани та електричні рубильники.   Пропонувалося ухвалити низку законопроектів, які знизять тарифи та зменшать енергозалежність України. Це створить сприятливі інвестиційні умови. Інвестори з лантухами зелених зачастять в Україну. Але ж для цього має бути незалежний суд, незалежні ЗМІ й некорумповані, небандитські правоохоронні органи.  У стінах ВРУ ставилася вимога до уряду, очолюваного п. Гройсманом: знизити рентну плату та встановити нульову ставку для нових свердловин, що дасть змогу видобувати більше нафти і газу. Пропонувалося створити незалежну  НКРЕКП, яка захищатиме інтереси українців, а не задовольнятиме витребеньки влади й олігархів.  У цьому напрямку народні депутати уже дещо зробили. Приміром, 237 голосами «за» прийнятий у першому читанні закон про ринок електроенергії. Він важливий тому, що Україна має зобов’язання перед західними партнерами — реформувати сферу енергетики. На сьогодні уся електроенергія, що виробляється  в нашій країні, продається  за регульованою ціною на оптовому ринку електроенергії, оператором якого є ДП «Енергоринок». Далі вона постачається споживачам через обленерго, які є монополістами в кожнім регіоні. Антимонопольний комітет зробив висновки, що така ситуація і призвела до того, що між виробниками електроенергії та її імпортерами немає цінової конкуренції. Тому їм усе, даруйте, по барабану, тобто боротьба за споживача зведена нанівець. Усе це і позначається на дикій ціні, і на якості послуг.  
Нові правила дають можливість виробникам продавати енергію на різних ринках у різні проміжки часу (ринок двосторонніх контрактів, ринок «добу вперед», внутрішній добовий ринок, балансувальний ринок тощо). При цьому ціну встановлюватиме не Національна комісія, а ринок. Вводиться також поняття трейдера. Це суб’єкт господарювання, який перепродаватиме електроенергію, окрім продажу її споживачам. Особливість тут в тому, що виробником, трейдером і постачальником електроенергії не зможе бути один власник.
Словом, мета цього законопроекту — створення ринкових умов за європейським зразком. Саме він повинен інтегрувати Україну в європейську енергомережу замість російської, саме він зніме ціноутворення на електроенергію та вугілля з ручного режиму.  
Новації торкнулися і Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг. 250 народних депутатів проголосували, щоб особовий склад НКРЕКП визначала конкурсна комісія, до якої увійдуть: два члени за пропозицією Президента, два — ВР, а також один за ініціативою Кабміну (за поданням Міненерговугілля).
Компетенцією цього органу буде державне регулювання, моніторинг і контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сфері енергетики і комунальних послуг. У галузі енергетики Національна комісія регулюватиме діяльність із виробництва, передачі, розподілу та постачання електричної енергії, а щодо комунальних послуг, то наглядатиме за виробництвом теплової енергії, централізованого водопостачання, водовідведення, а також за переробкою та захороненням побутових відходів.
Ну що ж,  сподіватимемося, що саме ці законопроекти та благі наміри народних обранців врешті-решт стануть підгрунтям для наведення порядку у творенні  тарифів, які  будуть усім нам по кишені.