Побачивши істинне лице брехуна Путіна, який під маскою захисту «руского міра» загарбав Крим, нищить Донбас, світ потроху прозріває і більше починає перейматися долею України, від умиротворення і вмовлянь російського правителя переходить до активніших дій. Так, продовжено і посилено санкції проти РФ, які боляче б’ють по її економіці. Здійснюється постійний тиск на агресора у впливових міжнародних організаціях. НАТО нарощує свою військову присутність у країнах Балтії, Польщі.
Схоже, намітився прорив і в Мінських угодах. Якщо раніше наші партнери Франція і Німеччина наполягали на проведенні виборів на Донбасі за нинішньої вибухонебезпечної ситуації, то тепер вони підтримують дорожню карту Мінських угод, яку запропонував український Президент. А змінилася їхня думка після різкої заяви Петра Порошенка минулого тижня на зустрічі з військовими в Харківській області, де він сказав, що Україна не виконуватиме політичну частину Мінських домовленостей, поки не буде виконаний пакет із безпеки. Має бути чітка послідовність кроків. Найперше – треба допустити спостерігачів ОБСЄ на окуповані території і неконтрольовані ділянки українського кордону, щоб вони побачили реальну ситуацію. Бо про яке волевиявлення під дулами автоматів може йти мова?
Путін не забарився з відповіддю. Звинувативши Порошенка в ухилянні від виконання Мінських домовленостей, він сказав, що треба йти, як мінімум, паралельно, бо без цього домогтися врегулювання буде неможливо. Російський очільник вважає, що слід прийняти закон про амністію, оскільки, в іншому випадку люди Донбасу не будуть упевнені, що їх не притягнуть до кримінальної відповідальності за тероризм і сепаратизм. Він також наголосив на необхідності закріплення в Українській Конституції положень прийнятого Верховною Радою Закону про особливий статус Донецької та Луганської областей.
Пане Путін, якщо ви такий турботливий і хочете миру, то чому не виводите своїх військових підрозділів і зброю зі сходу нашої держави? Чому потураєте сепаратистам, які проливають кров своїх співвітчизників? А чините так тому, щоб відвернути увагу від вкраденого Криму, щоб мстити Україні за її європейський вибір.
Відстояти цей вибір зможемо за підтримки світової спільноти і за умови створення боєздатної армії. Віддамо належне керівництву держави, яке визначило пріоритетом номер один зміцнення обороноздатності України. На це виділяються величезні кошти. Наше військо швидко модернізується, одержує нову зброю і техніку. Днями начальник штабу Збройних сил Віктор Муженко заявив, що перші чотири батальйони перейшли на стандарти НАТО. Цей процес триватиме далі, щоб у найближчі роки зробити армію мобільною, добре оснащеною.
Орієнтуватися маємо передусім на свою оборонну промисловість. Вона досить потужна, а її вироби користуються попитом на світовому ринку озброєнь. Це ще раз засвідчила спеціалізована виставка, яку влаштували днями в Києві. Вона викликала величезний інтерес, бо було представлено багато унікальних зразків зброї і техніки. В нашу армію таке б! На жаль, як і раніше, найновіші зразки зброї і техніки в першу чергу продаються за рубіж. Зрозуміло, країні потрібна валюта. Але російська агресія показала нам, що передусім треба дбати про боєздатність власної армії.
Чим ще запам’ятався минулий тиждень? На високій патріотичній ноті в містах і селах держави пройшло відзначення Дня захисника України. Добрі слова говорилися про наших воїнів, волонтерів, про тих, хто дбає про обороноздатність і цілісність держави. До речі, в День захисника в сімдесятьох містах 27 країн світу представники українські діаспори вийшли на акції протесту проти агресії Путіна. Головні їхні вимоги – виведення з території України всіх російських окупаційних військ, а також повернення в РФ усієї зброї й військової техніки.
Ще одна знакова подія – відбулося перше засідання групи «Друзі України», створеної екс-генсеком НАТО, радником нашого Президента Андерсом Расмуссеном, і до якої увійшли відомі європейські політики. Йшлося про ситуацію з безпеки в Україні і участь Заходу у розв’язанні конфлікту на сході нашої держави, включаючи продовження режиму санкцій проти Росії. Як зазначив Расмуссен, мета групи – утримувати українське питання на міжнародному порядку денному, а питання реформ – в українському.
Коли вже мова зайшла про реформи, то треба сказати, що вони, хоч і зі скрипом, скандалами, але йдуть. А от гучно проафішована приватизація підприємств укотре переноситься, бо іде підкилимна боротьба між кланами, щоб увірвати собі ласі шматки.
Звичайно, людей у першу чергу не це цікавить, а те, як перезимуємо. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що все буде добре: в підземні газові сховища закачано 14,7 мільярда кубометрів блакитного палива. Цього цілком вистачить. А на найближчу перспективу можемо розраховувати на чотирикратне збільшення поставок газу з Польщі. Треба побудувати всього-на-всього 120 кілометрів трубопроводу. Завдяки власному видобутку і надійним поставкам західних партнерів ми понад триста днів обходилися без російського газу.
І обійдемося!
Gismeteo 
