Ще на початку вересня Петро Порошенко, виступаючи в парламенті, озвучив вимогу відкрити ринок землі. Він заявив, що саме його відсутність стримує приплив інвестицій в аграрний сектор, який є одним із головних постачальників валюти в Україні. І ось Порошенко підписав скандальний законопроект — Закон щодо продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель до 1 січня 2018 року. Він пролонговує ще на один строк дію мораторію на продаж чи відчуження земель, що дозволить за цей час урегулювати на законодавчому рівні процедуру.

Нагадаємо, що відповідний Закон ВРУ прийняла ще 6 жовтня ц. р. За нього проголосувало 297 нардепів. Він, зокрема, визначає ті правила, в рамках яких існує оборот земель. Але самих моделей обороту земель дуже багато і не всі вони передбачають продаж землі. Згідно з програмою дій Кабміну на 2016 рік, пропонується відкрити ринок земель у два етапи: а саме з 2017 р. почати торгівлю державними землями сільгосппризначення, а вже з 2019-го дозволити українцям торгувати землею. Однак з цього приводу є інша думка. Зубожілі селяни готові за безцінь продати землю, яка, згідно з Конституцією, є всенародним надбанням. Започаткували цю дику ситуацію горезвісні земельні реформи Л. Кучми. Далі Земельний кодекс, сфальсифікований у 2000 році, відкрив шлях до махінацій із землею. Тут доречно нагадати слова М. Грушевського, що власність на землю і торгівля нею — явище не нормальне і навіть аморальне. Його можна порівняти з правом власності на людину-раба. А втім погляньмо, як справи з годувальницею в Європі. Приміром, у Франції, Німеччині державна власність складає 67 відсотків продуктивних земель, у Бельгії — 70, у Голландії, країні найвищих у світі врожаїв, усі землі сільськогосподарського призначення належать державі.
А що на Хмельниччині? Трійкою найбільших земельних «банкірів» є Кернел Холдинг, який через офшори належить колишньому нардепу-регіоналу А. Веревському. Він орендує землі у 12 із 20 районів (70 тис. га). Компанія «Сварог Вест Груп» нардепів братів Буряків має кіпрське коріння (65 тис. га). І ще одна група фондів New Century Holdingc. Власники — два американці (49 тис. га).
Пригадаймо й ТОВ «Поділля Хлібопродукт» і «Стіомі Холдинг», які благополучно згендлював колишній земельний крамар М. Стаднік, накивавши п’ятами у Швейцарію.
То чи варто дозволяти торжище землею в Україні, яке, звісно, як і всі реформи досі, закінчиться трагічно. Адже Україна — це передусім її золота земля.
А втім буквально вчорашні події з декларуванням своїх статків керівництвом держави, уряду та парламенту не лише випустили трішки пари з переповненої посудини, якою є наше зболене, антагоністичне суспільство.
Особисто Петро Порошенко вважає, що запустити декларування вдалося завдяки політичній волі і особистому прикладу керманичів держави. Мовляв, це черговий крок влади до відкритості, а ще — інструмент у новоствореній системі запобігання корупції. Він задекларував 104 свої компанії, понад 86 млн. грн. сукупних доходів, а також цінних паперів на 160 млн. грн. На банківських рахунках Петра Олексійовича — 26 млн. 300 тис. доларів, 14,3 тис. євро і 540 тис. грн., а на рахунку дружини Марини — 71 тис. грн. і майже 9 тис. євро. Ще готівкою у глави держави рахується 60 тис. доларів і 900 тис. грн. Окрім того, з’ясовується, що він позичив третім особам 3 млн. 850 тис. доларів і 1 млн. 100 тис. грн. На роботі п. Президент отримав 121 тис. грн. зарплати. Ще Президент задекларував колекцію картин майстрів живопису XIX-XX ст. — 65 одиниць, старих картин — 15 полотен.
Золотих зливків та батонів у Петра Олексійовича не виявилося.
 І головне, як на мене, декларування статків сильних світу цього показало їх реальну довіру до українських банків. Бо не в них, звісно ж, тримають вони свої основні скарби і гроші.
Натомість радикальний О. Ляшко задекларував усього 740 тис. доларів готівкою, дві квартири, шість земельних ділянок і оренду будинку. І, безсумнівно, для підсилення своєї чесності і порядності, нардеп заніс до електронної декларації знамениті... вила.
Безперечно, шокував не лише українське суспільство, а й увесь світ російський політолог довірена особа Путіна Сергій Марков, заявивши, що Україна активно почала розробку атомної зброї, яку хоче використати проти Росії. Зокрема, Марков повідав, що Україна створила атомну бомбу двох видів: класичну і «брудну», яка заражає радіацією територію ворога. Він наголосив, що Захід дозволив Україні «скоїти будь-які злочини», зокрема, скинути атомні бомби на Крим і Ростов-на-Дону.
Це звернення російська активістка Олена-Єлізавета Шадчнєва прокоментувала так, що, мовляв, ті, хто думав, що нісенітниця про розп’ятого хлопчика українськими карателями — кульмінація, апогей брехні, помилилися. Адже байка про атомну бомбу України таки затьмарила розп’яття хлопчика...
Недарма ж батько фашистської пропаганди Геббельс твердив, що чим жирніша і страшніша брехня, тим їй швидше повірять.
А втім події минулого тижня дещо активізували українське суспільство. Порадували заяви про підняття мінімальної зарплатні і про вічну проблему безвізового режиму.
Усе це певною мірою поки що кволі кроки до Європи. А ось будівельники Укрзалізниці завершили прокладання залізничного тунелю у Південних Карпатах на Бескидському перевалі. Одноколійний тунель тут збудований ще у 1886 р. і є другим за довжиною залізничним тунелем в Україні. Він входить у п’ятий панєвропейський транспортний коридор (Італія — Словенія — Угорщина — Словаччина — Україна — Росія). Саме цією магістраллю проходить понад 60 відсотків транзитних вантажів у напрямку Західної та Центральної Європи. Сподіватимемося, що ця нова транспортна артерія до цивілізованого світу буде символічною ластівкою на шляху України до Європи.