Гадаєте, реально запросити депутата до танцю під час пленарного сесійного засідання? Можу сказати: так! Минулої п’ятниці під час дев’ятої сесії обласної ради саме так і відбувалося. А й справді, неможливо було всидіти, коли неповторними подільськими щедрівками наших обранців віншували маленькі вихованці Кам’янець-Подільської спеціальної школи-інтернату І-ІІІ ступенів. От і пішли депутати в танок, а після того — до плідної роботи.

Діло — турнікет!
Традиційно першими на порядку денному завжди розглядаються депутатські запити. Цього разу їх на контро-
лі було більше трьох десятків, і лише дванадцять з них визнані вичерпаними. Водночас надійшла низка нових запитів. Зокрема, Олександр Дехтярук порушив питання законності будівельних робіт на території Хмельницької музичної школи  №1. Уляна Ткаченко клопотала щодо відкриття філії відділення екстракорпоральної детоксикації у Дунаєвецькому районі, а Анатолій Перейма разом з Оксаною Береговою наполягали на співфінансуванні робіт із забезпечення питною водою населених пунктів Деражнянщини. Сергій Іващук та Олександр Співак вкотре привертали увагу колег щодо роботи Служби автомобільних доріг і Хмельницького облавтодору. Найбільший резонанс викликав запит Олександра Драгана стосовно демонтажу турнікета на центральному вході приміщення обласної ради. Нагадаємо, рішення про його встановлення кілька місяців тому прийняв голова облдержадміністрації Олександр Корнійчук, сліпо керуючись рекомендаціями(!) Служби безпеки України. Подільську громаду така надмірна пересторога очільника неабияк обурила, бо інакше, як перешкоджанням доступу до органів влади, це не назвеш. Зрештою, якщо говорити про безпеку, то, очевидно, було б доречніше встановлювати турнікети у школах, дошкільних закладах, на вокзалах чи в інших місцях масового скупчення людей. І цілком слушно з цього приводу висловився Іван Гончар, котрий закликав депутатів додати дане питання до порядку денного та зобов’язати облдержадміністрацію не лише демонтувати турнікет, але й відшкодувати збитки за руйнацію підлоги. Свого часу, до нього, як до тодішнього голови обласної ради, теж не раз надходили подібні рекомендації, однак Іван Ярославович їх відверто ігнорував. На жаль, точку зору Івана Гончара колеги не розділили, Олександр Драган прийняв рішення залишити усе на рівні запиту, та й по всьому.
Ще один закид щодо незадовільної роботи облдержадміністрації зробив Анатолій Панчук, який вимагав пояснень, чому орган виконавчої влади скасував подання на отримання державної нагороди Тетяні Бондарчук,  вдові Героя України і Небесної Сотні Івана Бондарчука.
Прикро, але залишається фактом і те, що не відреагували належним чином обранці на запит Миколи Харкавого, який цілковито підтримав газету «Подільські вісті» й разом з нами наполягає, аби обласна державна адміністрація розрахувалася за інформаційне висвітлення її діяльності (тут так і висить на язиці радше термін «бездіяльності» — авт.).  Хоча, за великим рахунком, варто зауважити, що в цьому скликанні депутатські запити аж ніяк не є дієвим інструментом у розв’язанні тієї чи іншої проблеми, актуальної для Хмельниччини. Більшість із них протягом довгих місяців так і «зависає» на рівні формальних відписок з боку структури-відповідача й ніякого вам результату. Про це відкрито говорили і Микола Харкавий, і Віталій Олуйко, і заступник голови обласної ради Валерій Лесков. Ось такі справи.
Дороговказ  із багатьма невідомими
Головна мета, заради якої цього разу депутати зібралися у сесійній залі, — затвердження програми соціально-економічного розвитку Хмельницької області на 2017 рік та, відповідно, обласного бюджету. Ми усі були свідками того, з якими потугами народжувався фінансовий дороговказ на рівні держави, тому й не дивно, що на місцях цей базовий документ наразі насправді залишається з багатьма невідомими.  Як відомо, першу скрипку в наповненні будь-якої казни відіграють саме податки, котрі сплачуємо ми з вами. Звичайно, ніби й відрадно, що у новому році урядом передбачене подвійне збільшення мінімальної зарплатні — до 3200 гривень, і підвищення оплати праці бюджетникам. Однак досі немає відповідей, що буде із тарифною сіткою, бо поки це виглядає так, що, до прикладу, сторож матиме таку ж зарплатню, як і керівник установи. Так чи інакше, програму й бюджет для області (на рівні 6,3 мільярда гривень) затвердити треба було. Що, власне, й відбулося більшістю голосів. Та, як зазначили доповідачі, Сергій Пенюшкевич, директор департаменту фінансів ОДА, та Іван Гладуняк, голова постійної комісії обласної ради з питань бюджету, казна краю поки що зорієнтована суто на соціальні видатки та забезпечення життєво важливих сфер. Щож до  капітальних видатків, то про них після детального аналізу йтиметься уже на наступній сесії.
Крім цього, депутати внесли зміни до низки програм Хмельниччини, вирішили ряд кадрових питань.