Герої фільму Ельдара Рязанова «Зигзаг удачі» — працівники фотоательє «Ластівка» — придумали геніальний хід: у період новорічних свят, коли людям, зайнятим споживанням олів’є і холодцю, не до знімків на різні документи, вони, щоб не допустити падіння виробництва в січневий «штиль», стали фотографувати одне одного і членів своїх сімей.
Щось подібне спостерігалось минулого тижня і в українському політикумі. Роз’їхавшись під час різдвяних «вакацій» хто в Рим, хто в Крим, а хто у товаристві із заступником по партії і по сумісництву — близьким другом — у всесвітню «столицю» розпусти і збочень — Таїланд, як зробив лідер радикалів Олег Ляшко, через що група нардепів навіть звернулася в НАЗК, позаяк лише вартість авіаквитків, придбаних Ляшком та його супутником, перевищує граничний розмір придбання майна, інформація про яке має бути внесена до реєстру декларацій, українські політики мало що не позбавили хліба тих журналістів і ті видання, які спеціалізуються на плітках і скандалах. Та Богу дякувати, виручила Америка з інавгурацією свого 45-го за ліком Президента — Дональда Трампа, а то й справді, вітчизняним мас-медіа не було б про що говорити і про що писати.
Отож, про інавгурацію. Вірні собі, навіть на такому за- ході, як складання присяги новим Президентом, «америкоси» навчилися не тринькати, а заробляти гроші. Не собі в кишеню, як у нас заведено, а країні, себто — Америці. Таким чином усі, хто страждає марнославством і хотів себе відчути «другом» Дональда Трампа, змогли це зробити. Як мовиться, плати «мані» і — відчувай! Виняток складають лише надзвичайні й повноважні посли, акредитовані в США, яким запрошення видавалося «на шару». Як свідчить інформація, розміщена на сайті інавгураційного комітету, комплекти квитків на свято тріумфу родини Трампа і його партії коштували від 25 тисяч до 1 мільйона доларів. У зв’язку з цим Associated Press повідомило, що сума пожертвувань на інавгурацію Трампа склала 90 мільйонів доларів і побила рекорд Обами, який зібрав 43 мільйони в 2013 році і 55 мільйонів у 2009 році. Іншими словами, за правилами американської демократії, де всі мають рівні права і рівні можливості, хочеш мало не на руках сидіти в Дональда чи Меланії під час церемонії, плати «лимон» зелених і — ласкаво просимо! Зауважу, що за деякими джерелами, на «балу» у Трампа побувало близько сотні українських політиків і бізнесменів!
А тепер згадаймо нашу традицію, нашу церемонію, коли близькість до тіла новообраного лідера під час його інавгурації визначається виключно тим, хто ти йому — кум, сват чи брат? Може звідси, з інавгурації «батьків» нашої нації і починається оте огидне «кумівство», яке поїдом їсть нашу державу і яке називається — КОРУПЦІЄЮ. Неспроста ж розказують, як під час складання присяги Віктором Януковичем, найближчими сусідами під час церемонії виявився злодій у законі і суддя, який садив його до кутузки. Бо один і другий виявилися близькими друзями Президента-зека! Тож не дивно, що почавши каденцію з інавгурації, на яку самого інавгуранта навіть двері до зали не хотіли «впускати», Янукович закінчив її у ранзі підозрюваного у державній зраді. Минулого тижня Головна військова прокуратура отримала нарешті офіційно завірену секретаріатом ООН фотокопію заяви Януковича від 1 березня 2014 року з проханням до Путіна увести війська Російської Федерації в Україну.
Сьогодні ми переживаємо третю річницю трагічних подій на Майдані. З плином часу, по-різному оцінюється та зима тривоги нашої. Та ясно одне, якби у людей був вибір і надія на те, що Януковича-тирана з його «диктаторськими» законами і повноваженнями можна було б усунути «мирним шляхом», того не сталося б.
Але от що дивне: люди, які прийшли до влади через кров Небесної Сотні, так і не зробили висновків з уроків Євромайдану! Свідченням тому і відкритий лист 23 народних депутатів до Президента Петра Порошенка з вимогою визначити, як невідкладні проекти законів, прийняття яких обіцяли Петро Олексійович і його політсила під час виборчої кампанії. Йдеться про скасування депутатської недоторканності, пропорційну систему виборів до парламенту з відкритими списками, врегулювання процедури імпічменту президента та всеукраїнський референдум.
«За два роки коаліція депутатських фракцій «Європейська Україна» не виявила політичної волі та не спромоглася поставити відповідні законопроекти на розгляд Верховної Ради України. Політична відповідальність — це те, чого сьогодні бракує українській політиці. Обіцянок багато — справ мало» — зазначається у листі.
До речі, про справи і про обіцянки. Про них теж говорив у своїй інавгураційній промові Дональд Трамп, пообіцявши за час свого президентства створити в Америці… 25 мільйонів додаткових робочих місць! Так «чубатий» лідер Америки заявив, що сповнений рішучості виконати свою передвиборну обіцянку і повернути закордонні виробничі потужності США на батьківщину.
— Ми будемо керуватися двома простими правилами: купувати американське і наймати на роботу американців. Америка, інтереси американців — понад усе! — заявив він.
Нам би так! Бо наші лідери дожилися і докерувалися до того, що в Україні не лише люди і території діляться, а й ділиться, вибачте, їхнє лайно, себто – продукти їхньої життєдіяльності, в простонародді — сміття! Почитайте заголовки газет та Інтернет-видань за минулий тиждень, і ви зрозумієте, що це — не жарти: «На трасі Київ – Чоп спіймали 5 фур зі львівським сміттям!», «Сміття зі Львова просять прийняти за кордоном», «Садовий попередив про надзвичайну екологічну ситуацію у Львові».
Питається у задачі, що це за «сміттєвий сепаратизм»? Хіба Львів — територія якоїсь самопроголошеної ДНР-ЛНР, що її треба поліцейськими чи санітарними кордонами оточувати і мало не в блокаду брати, як взяли минулого тижня у блокаду добровольці з «Азова» територію ОРДЛО — окремих районів Донецької і Львівської областей? Хоча мер Львова запевняє, що саме «принципова позиція партії «Самопоміч» у парламенті з питань особливого статусу Донбасу і виборів на окупованих територіях є причиною «сміттєвої блокади» серця Галичини.
— Однак у них нічого не вийде. У мене немає ні повноважень, ані бажання торгувати інтересами країни навіть у таких надзвичайних умовах, створених для Львова, — зауважив він на скликаній з цього приводу прес-конференції.
Їй-Богу, дивишся на цю мишачу вовтузню деяких наших політиків та урядовців і хочеться вигукнути, перефразувавши слова моєї покійної бабці:
— Трампа на вас немає, анахтемські душі!
Gismeteo 
