Фантазією на тему: «Економічний прорив» видається Стратегічний план реформ до 2020 року, який презентував минулого тижня уряд. «Ми змінюємо модель розвитку економіки…» — заявив перший віце-прем’єр Степан Кубів і пояснив, що ключовими приорітетами нової економічної політики стануть розвиток переробних галузей, інноваційних підприємств з використанням високих технологій, загальна модернізація економіки, нарощування товарного експорту — як на ринок Євросоюзу, так і на традиційні для України ринки Африки й Азії. Заявлено і про те, що до 2020 року кількість українців, зайнятих на переробних підприємствах, повинна зрости до 2,3 мільйона (нині 1,3 мільйона). Організація технопарків, підтримка науковців, впровадження своїх технологій за рахунок залучення інвестицій… Уявляєте, що вже за якихось три роки українська економіка сягне неймовірних висот і ми будемо, як кажуть, у повному шоколаді. А те, що торік експорт української продукції скоротився на 6 відсотків і ми втратили мільярди доларів США, байдуже. Бо вже через три роки частка промислових товарів у структурі українського експорту має скласти 75-80 відсотків, а обсяг інвестицій сягне  до 8 мільярдів доларів. «Наша мета — збільшити ВВП на душу населення з нинішніх 2 тисяч доларів до 5 тисяч доларів впродовж трьох років», — підкреслив перший  віце-прем’єр.
Відверто кажучи, дуже-дуже хочеться, аби ці досить амбітні плани не були лише фантазією, щоб у міністерських кабінетах і справді бачили реальне підґрунтя для таких масштабних перетворень. Бо, судячи з долі підприємств нашої Хмельниччини, які після знищення так і не вдалося реанімувати, важко повірити, що у новоствореному мільйоні робочих місць частка припаде і на нашу область.

Для нас надто важливо, щоб ідеї урядовців не уподібнювалися до утопічних через недостовірну інформацію, необ’єктивність, бажанням «пропіаритися». На превеликий жаль, ми так і не позбулися «совкової» догідливості та окозамилювання, не усвідомили, що самі ж собі цим і шкодимо. Бо кому від того ліпше, що минулого тижня, перед приїздом В. Гройсмана на Хмельниччину серед зимової негоди в авральному режимі асфальтували ями на дорозі. Отак, виходить, «раціонально» пускаємо народні гроші за вітром. І це при тому, що з простого народу витискають останню копійку. Складається враження, що там, у верхах, «хитромудрий апарат» спеціалізується на вичавлюванні під різним «соусом» і без того спустошених гаманців громадян.
Хто ініціював у новому законопроекті «Про державну мову» пропозицію про створення посади «мовного інспектора» достеменно невідомо, але вона викликає не лише подив. Складається враження, що його «просувають» з бажанням знову відволікти нас від чогось суттєвого та значущого. Та все ж, якщо цілком можна погодитися з тим, що вияв публічного приниження чи неповаги до державної мови буде загрожувати кримінальною відповідальністю, то посада мовного інспектора, якого депутати хочуть наділити правом складати протоколи про адмінпорушення, відверто шокує. Відповідальність, встановлену законом, депутати пропонують втілювати, наприклад, за навмисне спотворення української мови з порушенням стандартів української мови. І подібних положень у цьому законопроекті більш ніж достатньо. У соцмережах жартують, що тепер крутіше податкового інспектора може бути лише мовний інспектор — «шпрехенфюрер».
Про чистоту рідної мови треба дбати! Але невже в такий спосіб? Щоб недолугими рішеннями викликати обурення і супротив? «Через коліно» навряд чи вдасться досягти бажаного результату. Цікаво, а чи стане мовний інспектор грозою для тих депутатів і урядовців, які з високої трибуни, перед телекамерами глаголять суржиком, або більш «понятною» їм російською? Почали б ви, шановні законодавці, самі себе інспектувати, та й показали б суспільству, що любов до рідної мови має йти від кожного з нас. На жаль, імітація діяльності та бажання набрати електоральні бали на черговій спробі розколоти населення за мовною ознакою важливіша, ніж розв’язання справді важливих актуальних проблем.
А за межами України ми стежили за першими кроками президента США Дональда Трампа. Замінивши бюст борця за права темношкірих Мартіна Лютера Кінга на Черчіля у своєму кабінеті, Трамп підписав указ про вихід США з Транстихоокеанського партнерства, ще один — про охорону державного кордону з Мексикою, за яким самі ж мешканці мають заплатити за стіну на кордоні. У відповідь на це президент Мексики скасував свій візит до США. А потім з’явилося повідомлення, що Трамп підготував указ про зняття санкцій з Росії. Щоправда, зняти їх одноосібним рішенням не зможе, але все одно для нас цей факт неприємний.
Щоправда, в США вже  розпочалися офіційні «оглядини» нової адміністрації Тимошенко. Лідер «Батьківщини»     Юлія Тимошенко з 29 січня до 4 лютого перебуватиме з робочим візитом у США для проведення зустрічей із представниками законодавчої та виконавчої гілок влади США, а також із провідними експертами з питань політики, економіки та безпеки. За даними прес-служби, Тимошенко планує обговорити пріоритетні питання, які стосуються національних інтересів України: шляхів досягнення миру та відновлення територіальної цілісності України, стабілізації політичної та економічної ситуації в Україні як складової безпекової стратегії європейського континенту та глобального світу.
І все ж, життя нас сьогодні мало тішить приємним. А щодо негативу: одним більше, одним менше. І до цього, виходить, можна звикати…