Коли ти відповідальний за весь район, і від твоєї компетентності, фаховості, працездатності, визначення пріоритетів залежить життєдіяльність довіреної  тобі громади, то усвідомлюєш, що підвести людей не маєш морального права. Саме за таким принципом працює голова Ярмолинецької районної ради Лаврентій Копицяк — №1 у списку партії «Батьківщина» на минулих виборах до районної ради.   Тож завдяки чому сталися позитивні зміни в районі  і які перспективи  подальшого розвитку, розмовляємо із його очільником.

— Лаврентію Францовичу,  яким видався перший рік Вашої роботи і завдяки чому вдалося досягти бажаного результату?
— Скажу відверто – рік був непростим. На перших порах не знав з чого починати. А все тому, що не відчував єдності депутатського корпусу. Але створення коаліції таких політичних сил, як Блок Петра Порошенка, «Батьківщина», «Відродження», Радикальна партія додавало впевненості. І хоча спочатку усі починання зустрічалися «в штики», у нас почала налагоджуватися робота.
 Основним козирем у моїй діяльності було і є те, що я ні в кого нічого не прошу для себе чи своєї родини, і нікому нічого не винен. Всі рішення з будь-яких питань приймаються колегіально і гласно, а головне – ми  працюємо для людей.
— Що конкретно зроблено за рік Вашою командою?
— Розпочали роботу з безперебійного водопостачання селища, а ще у нас запрацювала відремонтована лазня. Є проблеми, які не потребують великих капіталовкладень. Наприклад, ярмолинчани протягом  тривалого часу звертались до усіх органів влади, щоб позрізати гілля у місцевому парку, яке нависає над дорожнім покриттям, та прибрати хворі дерева. За участі Ярмолинецього РЕМу, депутата районної ради Сергія Гуцала та голови селищної ради Віктора Хоптяра за два дні ці питання закрили.
Інший приклад:  мені особисто не подобалося те, що нашим парком роз’їжджають автомобілі, як по танкодрому. Тож прийняли рішення зробити елементарну огорожу. Керівник СЛП «Агроліс» Микола Огороднік надав матеріал і силами працівників бюджетної сфери і місцевого самоврядування за короткий термін встановили паркан. У рахунок соціальної угоди власник магазину «Союз» виділив матеріали для його фарбування.
Було прийнято рішення провести капітальний ремонт пам‘ятника загиблим воїнам, адже він був у занедбаному стані.
Звичайно, на всі добрі починання у районному бюджеті не вистачає коштів. Тож ми разом із моїм заступником Борисом Лисом та депутатами вирішили спрямувати зусилля на максимальне наповнення місцевих бюджетів  за рахунок збільшення орендної плати за землю.
Працюємо і над проблемою легалізації робочих місць. Маємо деякі зрушення, хоча є і певний супротив, навіть від тих, хто мусив би сам цим займатися. Отримані додаткові надходження використовуємо на ремонт доріг, освітлення вулиць, медицину, освіту, культуру та допомогу учасникам АТО. До речі, на ремонт доріг вже використали понад 1 мільйон гривень з районного бюджету та бюджетів сіл і селища.
Вперше досягнута домовленість з сільськими головами про надання коштів із розрахунку 10 гривень на одну людину для придбання медикаментів ФАПам — як невідкладну допомогу. Із районного бюджету виділено 47,5 тисячі гривень для придбання ліжечок, матраців, подушок, меблів для дитячого відділення місцевої лікарні.
Чергова сесія районної ради підтримала пропозицію спрямувати на оновлення матеріально-технічної бази лікарні майже 1 мільйон гривень та на первинну медико-санітарну допомогу відповідно — 200 тисяч гривень. Це відбулося вперше за останні 10 років.
На сьогодні виготовлено  проектно-кошторисну документацію капітального ремонту приймального відділення районної лікарні і вже розпочато ці роботи.
— Чи допомагають спонсори і благодійники у благоустрої соціальних об‘єктів?
— Звичайно, не обійшовся без спонсорської допомоги поточний ремонт приміщення приймального відділення дитячої консультації та бухгалтерії центру первинної медико-санітарної допомоги. За це хочу подякувати голові СФГ «Оріа-
на» Василю Андрушку. Також на моє прохання голови сільських рад зібрали для харчування хворих овочі та фрукти.
Приватні підприємці Валерій Полонський, Валерій Лесько, Володимир Постригач в рахунок соціальних угод закупили будівельні матеріали для ремонту адміністративної будівлі.  А директор Хмельницького цегельного заводу Олексій Кривдик долучився до ремонту громадської лазні.
— Яку увагу приділяєте підростаючому поколінню, адже це майбутнє нашої держави?..
— Без сумніву, це — пріоритет. Вперше за багато років виділені кошти для поліпшення матеріальної бази, що слугує допризовній підготовці та військово-патріотичному вихованню, а також туристично-краєзнавчій роботі і фізкультурі.
Ми придбали шкільний автобус для села Буйволівці. Для заміни вікон у приміщенні Ярмолинецького НВК з районного бюджету виділили 600 тисяч гривень, 100 тисяч гривень виділили на капітальний ремонт дитячого садочка у селі Баламутівка. Зробили капітальний ремонт покрівлі спортзалу Соколівської ЗОШ, для чого використали майже 240 тисяч гривень. Збудували внутрішній туалет у Новосільській школі.
— Що нового запроваджено Вами у сфері культури та соціального захисту?
— Якщо ми збережемо культуру, то збережемо націю і виховаємо патріотичне, здорове морально та фізично молоде покоління. Тож насамперед для  центру культури та дозвілля із районного бюджету виділили 90 тисяч гривень на придбання музичної апаратури, 240 тисяч гривень — на капітальний ремонт Косогірського сільського клубу,  відремонтували  Соснівський сільський клуб.
Не забуваємо і про спорт. У цьому році закупили борцівський килим для занять вільною боротьбою, плануємо розвивати гирьовий спорт і такий вид єдиноборств як «Самсон-Право». Також домовилися з головами сільських рад про те, що  кожна сільська рада сформує футбольну команду, забезпечить її за рахунок соціальних угод формою та м‘ячами і впорядкує на своїх територіях стадіони. А з травня розпочнемо проведення повноцінного чемпіонату Ярмоленцького району з футболу.
Велику увагу приділяємо учасникам АТО. Усім, хто звернувся, комунальне підприємство СЛП «Агроліс» завозить дрова. За домовленістю з керівниками місцевих громад виділено по 1000 гривень на пільговий проїзд учасникам АТО, іншим категоріям пільговиків надано по 200 гривень адресної допомоги.
 — Лаврентію Францовичу, як Ви оцінюєте рік своєї роботи?
 — Думаю, заслуговую на «задовільно». Але я амбіційний у кращому розумінні цього слова, та й команда моя підібралася активна й професійна, тож впевнений, що довіру людей виправдаємо.