Заявивши про свій європейський вибір, Україна після руйнівного пострадянського занепаду зі скрипом, болісно почала перетворюватися. На цьому довгому шляху, то під принукою, то з допомогою, то з обіцянкою Заходу, особливо після кровопролиття на київському Майдані, який змів осоружну злодійську владу, українці справді зробили багато. А після підписання угоди про асоціацію України з ЄС, за твердженням самих західних політиків найбільшого калібру, ми заслужили й на безвізовий режим, адже виконали всі умови наших партнерів. Здавалося, ось-ось перед нами відкриються омріяні кордони ситої Європи, але на національному референдумі закомизилася й сказала «ні» маленька Голландія, яка нічим особливим, крім тюльпанів, сирів і хіба що легалізованої проституції, не виділяється в світі. Через отой референдум безвізу поки що скомандували: «стоп».
І ось минулого тижня в Брюсселі, де з робочим візитом перебував Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, нас знову запевнили в запровадженні безвізу, тепер вже цього літа. Ще й шістсот мільйонів євро кредиту виділити пообіцяли найближчими тижнями, якщо Україна зніме введений 1 грудня 2015 року мораторій на експорт деревини. В Євросоюзі, який турбується про свою деревообробну промисловість, резонно вважають, що заборона дозволяє лише деяким зацікавленим групам отримувати винятковий і необмежений доступ до лісових ресурсів, щоб на них збагатитися. Заборона обмежує вільну торгівлю й не запобігає вирубуванню лісів і контрабанді деревини.
Життя показало, що це справді так. Рік заборони експорту, як стверджують вітчизняні фахівці, стимулював контрабанду й призвів… до зменшення лісистості в деяких західних областях України. Безсумнівно, деревину, як і зерно, олію, цукор, треба продавати іншим країнам, бо це валюта, від нестачі якої наша держава задихається. Однак контроль за заготівлями має бути тотальним, щоб не допустити знищення лісів.
Як би там не було, але і Гройсман під час візиту до Брюсселю, і Порошенко дещо раніше запевнили європейських партнерів, що заборона на експорт необробленої деревини буде скасована. До речі, спільна робоча група уряду та парламенту вже розробила й подала до Верховної Ради компромісний законопроект щодо зняття мораторію. Деякі депутати одразу заявили, що не допустять цього. Отже, на шальки терезів буде поставлено: кредит чи ліс?
Минулого тижня узгоджувалося ще одне питання про гроші для України. Мова йде про четвертий транш Міжнародного валютного фонду на мільярд доларів. Як відомо, попередніх три принесли в нашу казну 7,62 мільярда доларів. Фонд викручує руки українському уряду, щоб підняв страховий стаж працюючих до 35 років (поки про збільшення пенсійного віку не йдеться, хоча такі спроби вже були). МВФ пішов на поступки й незабаром виділить обіцяні гроші.
Чим ще запам’яталася перша декада лютого? Верховна Рада розпочала роботу після зимових канікул. Розпочала з чвар і з’ясування стосунків. Через відсутність коаліції не змогли затвердити порядок роботи на тиждень, провалили закон про видобуток бурштину, який поклав би край розкраданню національного багатства. «Головна провина за провал лежить на провладних фракціях – БПП і «Народний Фронт». Очевидно, така ситуація в цій тіньовій індустрії влаштовує нинішню владу», – говорить нардеп від партії «Батьківщина» Сергій Євтушок.
Після невдалого старту парламент узаконив суд присяжних, взявся за реформування Конституційного суду. Крім чисто структурних і процедурних пертурбацій є важлива новація: запроваджується інститут конституційної скарги, який передбачає можливість громадян звертатися до Конституційного суду, якщо вважають, що застосовані в судових рішеннях по їхніх справах закони не відповідають Конституції.
Тепер про нашу ріднесеньку владу. Ми справедливо критикуємо й недолюблюємо її за грабіжницькі тарифи в житлово-комунальній сфері, повільність у впровадженні вкрай важливих реформ, корупційні схеми, за які вона в жадобі наживи чіпляється, як воша до кожуха. На жаль, прокуратура, новостворене Національне антикорупційне бюро України, поліція, суди неефективно борються з казнокрадами й хабарниками. Та попри все це влада все ж очищається від скверни, прагне підняти з колін економіку. Будемо справедливими – після тривалого падіння й застою позитивні зміни почалися. В четвертому кварталі ріст внутрішнього валового продукту склав понад 4,5 відсотка. Торік наші аграрії поставили споживачам майже мільйон тонн курятини – на 12 відсотків більше попереднього року. Виріс експорт аграрних та харчових продуктів.
Обнадійливі тенденції тривали й у нинішньому січні, який засвідчив зростання економіки. Нарощено експорт м’яса птиці, тваринного масла, залізної руди, вагонних коліс. Помітні зміни є на Укрзалізниці, яка значно збільшила вантажоперевезення, відкриває нові пасажирські маршрути. Невдовзі запустять потяги в Польщу, Угорщину, Словаччину, Австрію, Болгарію. Для цього буде прокладено колії європейського зразка, які вужчі за наші.
Чимало нових сучасних підприємств незабаром з’явиться в різних куточках держави, зокрема в Павлограді, на Волині. Перебуваючи минулого тижня на відкритті нової поліклініки в Коломиї, Президент України Петро Порошенко зазначив, що поблизу міста буде зведено завод з виготовлення запчастин на 8 тисяч робочих місць.
Насамкінець ще кілька приємних цифр. Доходи державного бюджету в січні перевиконані на 38,7 відсотка й склали 59,44 мільярда гривень. Державна фіскальна служба перерахувала в зведений бюджет 68 мільярдів гривень – у 1,6 раза більше, ніж за відповідний місяць попереднього року. А завдяки легалізації тіньових зарплат надходження в казну в цьому сегменті виросли на 40 відсотків. Така динаміка вселяє надію, що і зарплати, і пенсії почнуть зростати, а українці перестануть жебракувати й шукати в світі кращої долі.
Gismeteo 
