Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 1293

Скільки вже років ведеться мова про розвиток кооперативного руху, однак справа ця просувається, м’яко кажучи, мов черепаха в спекотну днину. Прикро головне, що наша легка на почин в багатьох напрямах Хмельниччина пасує в цій справі. Бо, до прикладу, в сусідній Тернопільській області вже зрозуміли переваги кооперування і досить успішно ними користуються. У нас же, не збагну чому, подібні пропозиції здебільшого викликають серед людей острах і недовіру.

«А дарма!» — стверджують у селі Радісне, що на Красилівщині. Минулого року з ініціативи Щиборівської сільської ради та її очільника Івана Болюха тут вже вкотре виграли один з проектів ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» і створили обслуговуючий кооператив «Радодар» з прийому та заготівлі молока. Зараз він охоплює чотири села, і з кожним днем поповнюється новими членами. Люди вже встигли переконатися, що справа ця насправді вигідна. Бо якщо раніше здавали молоко по 5,5-6 гривень за літр, то нині, в залежності від жирності, за нього можна отримати до семи й навіть більше гривень.
— Кооператив саме заради цього і був створений, аби люди отримували вигоду, — розповідає голова «Радодару» Галина Болюх. — Маємо холодильне устаткування для зберігання молока, міні-лабораторію для перевірки його якості. Результати отримуємо миттєво, тож людям така практика дуже до вподоби. Крім того, даємо їм і практичні поради стосовно того, як краще утримувати худобу, годувати її, щоб збільшити масову частку жиру в молоці. Тут ніхто нікого не обманює, все прозоро. До того ж, і Хмельницька маслосирбаза «Вершковий рай», куди здаємо сировину, дуже зацікавлена у продовженні стосунків із нами, бо там точно знають, що із продуктом не підведемо.
— Хочу зауважити, що спів- праця з ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» для нас є дуже плідною і продуктивною, — продовжує бесіду сільський голова Іван Болюх. — У цьому випадку на створення кооперативу ми отримали 80 відсотків ґрантових коштів, ще по десять відсотків зібрали члени кооперативу та спонсори.
Наразі підготували ще один проект, який зараз проходить погодження у Києві. Йдеться про створення міні-підприємства з переробки молока. Перероблятимемо небагато — лише 100-200 літрів за добу, проте, впевнені, що цього буде достатньо, аби забезпечувати продукцією місцеву школу, дитячий садок чи районну лікарню, до прикладу. В планах — виробництво пастеризованого молока, масла, м’яких сирів.
Згідно з кошторисною документацією, на придбання та встановлення необхідного обладнання знадобиться 320 тисяч гривень. Знову таки левову частку коштів передбачаємо отримати за рахунок ґранту, решту зберемо усім миром. Дуже сподіваємося, що наші ініціативи стануть гарним прикладом і для інших громад, адже кооперативний рух і справді може неабияк підтримати селян у нинішні непрості часи. До того ж це ще одна з можливостей створювати робочі місця,— резюмує Іван Дмитрович.