Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 1365

Дунаєвецька селищна об’єднана територіальна громада, до якої увійшло 18 населених пунктів (майже одинадцять тисяч жителів), — приклад успішного проведення реформи під назвою «децентралізація». Вочевидь, і тому, що керівництво, яке обрали собі люди, виявилося, як мовиться, на своєму місці. Команда на чолі з Антоном Камінським — а це досвід, помножений на професіоналізм, підкріплений запалом молодих кадрів та згуртований у єдиному пориві справді поліпшити життя тутешніх мешканців — одразу взялася до роботи.                            

Наша газета вже розповідала про те, як створили комунальне господарство, зайнялися благоустрієм, відремонтували чимало доріг, освітніх та дошкільних закладів, по всіх населених пунктах з’явилося вуличне освітлення, вирішують питання з водогонами, облаштовують спортивні майданчики, відроджують культуру та дозвілля... А ще з перших днів створення ОТГ тут вирішили і постановили: все, що стосується здоров’я людей, має бути пріоритетом. І стараються не відступати від цього, не на словах, а на ділі наближаючи медичні послуги до жителів сіл та віддаленої глибинки.
Насамперед подбали про тих, хто потребує невідкладної допомоги. От, скажімо, є серед мешканців двоє хворих, які регулярно змушені їздити на процедуру гемодіалізу. Та, біда, апарат «штучної нирки» аж у Кам’янці-Подільському — дорога неблизька і важка. Тож забезпечили людей транспортом і пальним, а з нового року ще й виділяють хворим щомісяця (знову ж таки з бюджету громади) по дві тисячі гривень — нехай мають хоч трохи на ліки.
— Але в перспективі, — говорить селищний голова, — наполягатимемо, аби відкрити таке відділення в Дунаївцях. Бо потребуючих «штучної нирки» у нашому регіоні вже чоловік двадцять є. Постійно возити хворих аж у таку далечінь — і незручно, і невигідно. Ми з керівниками сусідніх ОТГ обговорювали це питання і готові фінансово долучитися до створення гемодіалізного відділення. Вже були на прийомі в обласного керівництва по цій справі, звертатимемося знову.
Всього ж на території Дунаєвецької селищної ОТГ три амбулаторії загальної практики сімейної медицини     (АЗПСМ) — у селищі Дунаївці, Маліївцях, де колись були дільничні лікарні, та Міцівцях. Окрім цього, є ще десять фельдшерсько-акушерських пунктів. Всі вони входять у структуру Дунаєвецького міського Центру первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). Власне, через нього і відбувається співфінансування цих закладів. Тобто, державну субвенцію на первинну ланку медицини — а це 2 мільйони 600 тисяч гривень — передали ПМСД. Та ще з бюджету ОТГ додатково виділили на ці потреби 1 мільйон 100 тисяч гривень.
— І ми вже відчули плюси реформування, — приєднується до розмови завідувач селищною АЗПСМ Олег Грищук. — Певно тому, що маємо від керівників нашої громади абсолютне розуміння та усіляку підтримку. Хоча бачимо, в якому напруженому режимі доводиться їм працювати, розгрібаючи завали попередніх десятиліть розрухи.
Деякі зміни видно з порогу амбулаторії. Гарний ремонт у кабінетах та палатах денного стаціонару, яких залишили стільки, скільки справді потрібно для повноцінного функціонування лікувального закладу такого типу. Майже 300 тисяч гривень витратили на це торік, а цьогоріч планують ще зремонтувати сходи, надати кращого вигляду споруді зовні. Закупили практично усе необхідне обладнання й апаратуру (термостат, спірограф, два пульсоксиметри, глюкометри на кожен ФАП), немає проблем з витратними матеріалами. Оргтехнікою, комп’ютерами, доступом до Інтернету за рахунок ОТГ також забезпечили медиків.
— І навіть автоматичний гематологічний аналізатор, вартістю майже 170 тисяч гривень, що, мабуть, не кожна лабораторія обласного рівня має, придбали, — радіє завідувач. — Тож тепер маємо змогу швидко та якомога точніше поставити пацієнту діагноз і визначитися з подальшим лікуванням, що дуже важливо у нашій роботі.
— Якщо чесно, ми навіть і не сподівалися, що доживемо до таких — кращих часів, — не приховують задоволення підлеглі Олега Васильовича.
А він лише на одному просить наголосити — аби люди ставилися до свого здоров’я відповідальніше, маючи на увазі ось що. «Купила міська громада для ПМСД пересувний флюорограф. Обслуговуватиме він і наші села. Та, як показує практика, бажання пройти безкоштовне обстеження виявляють одиниці, більшість і калачем не заманиш. Або ситуація зі щепленням дітей: хочуть — роблять, не хочуть — не щеплюють. От і виходить: чимало хвороб та бід маємо через елементарну безвідповідальність громадян...», — переконаний О. Грищук.
Хочеться вірити, що, принаймні ті, хто читає нашу газету, дослухаються до порад досвідчених лікарів. Колегу підтримала і завідуюча ФАПом у селі Підлісний Мукарів Оксана Шаховал. Працює тут вже понад двадцять років. До неї, кажуть, звертаються за уточненням діагнозу та лікуванням з усіх усюд. Численні грамоти і відзнаки, гарна слава, що розходиться далеко за межі району, та промовиста характеристика з вуст голови ОТГ «це наш найкращий ФАП!» — лише додаткове підтвердження високого професіоналізму співрозмовниці. Пані Оксана зі свого боку також повідала, як миттєво відреагувало керівництво ОТГ на її прохання допомогти з шафою для ліків (за кілька тижнів вже й доставили меблі), як просто знайти порозуміння з будь-яких інших питань, що дуже добре й оперативно працює «швидка», відколи чергова бригада та автомобіль з’явилися на станції Дунаївці.
Та бесідували ми не лише не медичні теми. Адже Оксана Шаховал ще й депутат селищної ради. І саме представники від народу, які достеменно знають найболючіші проблеми кожного села, формують порядок денний сесій. Та що відрадно — тут ніколи ніхто не намагається «перетягнути ковдру на себе», а, порадившись, разом вирішують, куди насамперед варто скерувати кошти та зусилля. Так минулого року визначили певний «фронт» робіт — і майже все виконали. І на цей рік запланували чимало, по всіх населених пунктах: переобладнати під електричне опалення амбулаторію у Маліївцях, почистити та облаштувати криниці, відремонтувати Будинок культури у Підлісному Мукареві, дороги та водогони, закупити техніку для комунгоспу... Багато вже й зроблено. І коли є отака співпраця, та ще й на користь рідної громади, то це вселяє віру, що таки заживеться тутешньому люду легше.