Депутати Хмельницької міської ради продовжили боротьбу з російським економічним впливом на розвиток міста. На черговій сесії проголосували за рішення, внесене «з голосу» депутатом фракції «Свободи» Тетяною Калюжною, «Про суб’єктів господарювання Російської Федерації та таких, що знаходяться під прямим та опосередкованим контролем фізичних чи юридичних осіб Російської Федерації, що прямо чи опосередковано здійснюють господарську діяльність у м. Хмельницькому».
Це цілком очікуваний крок від наших обранців, які намагаються протистояти засиллю московщини на подільських теренах. Рішення передбачає, що «до відновлення територіальної цілісності та суверенітету України над всією її територією» рекомендувати всім бізнесменам та владі «повністю припинити будь-яку господарську діяльність і господарські взаємовідносини» із суб’єктами, які тим чи іншим чином пов’язані з РФ. Більше того, депутати проголосували за рекомендацію підприємствам позакривати свої рахунки в російських банках та припинити всі контракти та угоди з банками, фінансовими, страховими та лізинговими компаніями, що мають якийсь стосунок до країни-агресора. Окрім того, управління економіки міськради має звернутися до Антимонопольного комітету України з проханням у тримісячний термін сформувати перелік підприємств і установ, підконтрольних Кремлю.
Останнє видається не зай- вим, бо не так-то й просто з’ясувати, хто є хто в економіці держави. Найпростіший приклад: «Альфа-банк» — він чий? Або з минулого року його «брат-близнюк» (куплений тими ж власниками, що володіють «Альфою»), «Укрсоцбанк» під чиїм контролем? Усі ми звикли, що «Альфа-банк» — російський, й так і було до останнього часу: документи, надані установою Нацбанку, свідчать, що кінцеві власники банку, скажімо, у 2014 році було громадянами РФ. Але з того часу багато що змінилося. До прикладу, загарбали Крим. Санкції всілякі з’явилися. Бізнес або бізнесмени почали тікати з Московії. Так ось, наразі на сайті Нацбанку вказано, що Михайло Фрідман і Герман Хан, які разом мають більше половини акцій цих банків, уже громадяни Ізраїлю, а мешкають у Великобританії. А якщо врахувати, що Михайло Фрідман народився у Львові, а Герман Хан у Києві, то чиї це банки? Російські? Українські? Ізраїльські? А може, англійські? З іншого боку, їхній однокурсник із Московського інституту сталі та сплавів Олексій Кузьмичов, який теж володіє суттєвим пакетом акцій, досі залишається громадянином РФ. То як бути? До переліку ці установи чи ні?
Тож подивимося, кого включать до «чорного списку», а наразі, здається, хмельницька влада мала б продовжити рухатися в санкційному напрямі. Як ми бачимо, згадане рішення передбачає «рекомендації». Наступним кроком могли б бути й якісь «зобов’язання». «Подільські вісті» поспілкувалися із ініціатором рішення Тетяною Калюжною — вона запевнила, що на цьому зупинятися ніхто не збирається. Поки Кремль залишається окупантом, економічні зв’язки з ним — це загравання з агресором. Нам здається, що вже зараз влада могла б припинити всі надсилання грошей підприємствам, які мають рахунки в «чисто» російських банках. На тендерах, які проводить місто, банально не розглядати пропозиції тих учасників, які пов’язані з РФ або працюють через росбанки. Й це прописати в тендерних процедурах. Заборонити всім комунальним підприємствам мати зв’язки з такими компаніями. Важелі впливу й на більшість інших міських бізнесменів теж, здається, є, аби їм не кортіло мати справи з підприємництвом, що співпрацює з агресором. Але ще раз нагадаємо — перелік потрібний, щоб знати «ху із ху».
Це рішення, як запропоноване «з голосу», депутати прийняли наприкінці засідання. А перша трійка найважливіших питань, що розглянули на тринадцятій сесії, — бюджет-2016, бюджет-2017 та пільги благодійному фонду «Хесед Бешт».
Після цього вже голосували за «дрібнички». На кшталт Програми розвитку підприємництва, створення комунальної «Агенції розвитку міста», герб і прапор міста Хмельницького та штандарт міського голови, інвестиційні програми для комунальних підприємств. Звісно, про «дрібнички» — це жарт, бо, будемо сподіватися, що про діяльність Агенції ми ще почуємо. Що вона надасть привабливості місту в очах іноземних інвесторів і взагалі сторонніх спостерігачів. Про Програму для підприємництва годі й говорити. Ця тема заслуговує окремої розмови.
До речі, найгарячіші дискусії серед депутатів розгорнулися, як це часто буває, не через мільйони та мільярди в бюджетах 2016-17. «ПВ» вже колись писали, що напівжартівливі закони Паркінсона вказують: рішення про великі гроші голосуються за секунди, а невеликі викликають чималі дебати. Так все насправді й є. Найдовше обговорювали 50 тисяч гривень. Було пропозиція надати матеріальну допомогу на лікування такого розміру одному знаному хмельничанину. Хоча зазвичай допомога становить до п’яти тисяч гривень. Це й обурило депутатів. Не хворій дитині, не бійцю АТО виділяють такі кошти, а колишньому міському високопосадовцю. До честі депутатів, вони не проголосували «за свого» — рішення не набрало потрібних голосів... з першої спроби, але після обіду депутати повернулися до цього питання. Й, уявляєте, проголосували, аби виділити кошти колишньому міському начальнику. Нехай тепер дивляться в очі матерям хворих дітей або героїв-захисників, відмовляючи їм у грошах, бо віддали екс-чиновнику.
Gismeteo 
