Нещодавно в приміщенні Хмельницької торгово-промислової палати (кафе «Меркурій») відбулася гендерна медіа-кав’ярня. Захід проходив у межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з гендерним центром. У невимушеній обстановці розглядалися питання гендерно чутливої журналістики нашого краю, визначалися фігуранти публікацій місцевих видань (чоловіків і жінок), а також низка важливих аспектів, що стосуються гендерної рівності.

Як зазначила Богдана Стельмах — координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики»: «Ми починали розвивати й підвищувати гендерну чутливість медіа в Луцьку. Цей проект був вдалий і підтриманий ГО «Інтерньюз». Однак сьогодні маємо можливість поширювати досвід, вивчати інші міста, різні медіа, різних журналістів. Адже в спілкуванні розумієш, наскільки ми готові бути гендерно чутливими».
Смисловим стрижнем зустрічі було те, що саме медіа є ретрансляторами думки суспільства, його світогляду, але, з іншого боку, вони є носіями нової думки, ідеї. Тобто доносять читачам, глядачам і слухачам те, що вважають необхідним. І якщо, умовно, половина суспільства складають жінки, то вони не можуть бути непоміченими у суспільстві.
— Ми поставили за мету підтримати журналістів, медіа-сферу, щоб у пресі жінка виглядала не лише красивою, берегинею домашнього вогнища, але й сприймалася як експертка, ділова леді, жінка як носій інформації, — наголосила Ірина Савченко — програмна координаторка ГО «Інтерньюз» (Київ).
Отож гості заходу продемонстрували загалу результати гендерного моніторингу хмельницької журналістики. Зокрема намагалися розібратися, хто ці люди, які коментують новини, хто герої чи героїні сюжетів, чи ідентифікуються чоловіки й жінки на посадах. Тобто це проблема видимості та проблема розвитку. Оскільки не бачимо в якійсь сфері жінок, ми можемо говорити, що їх там немає, або ця сфера за статевою ознакою (чоловіча чи жіноча). Тому учасники медіа-кав’ярні намагалися з’ясувати, які ж нині місцеві медіа: більше представлені чоловіками чи жінками.
Загалом гендерний моніторинг охопив 90 тисяч журналістських матеріалів з 22 областей, крім АР Крим та Донецької і Луганської областей. Тобто п’ять  Інтернет-видань із кожної області і п’ять друкованих. Експерткам вдалося вивести індекс гендерної чутливості українських медіа на основі зібраних даних станом на лютий 2017 року. Як зазначила Оксана Ярош —  експертка проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» (м. Луцьк), за основу брали три показники: експертки та експерти в тематичних новинних матеріалах, герої і героїні сюжетів і фемінітиви (коли ми вказуємо певну посаду — чи одразу зрозуміло читачеві, хто це). Особливо це стосується українських прізвищ, коли не можемо за ними ідентифікувати стать людини (наприклад, Шевченко, Ярош). Вивівши середній показник, експертки зазначили, що Хмельницькій області є куди рости, бо вона має не дуже високі показники на загальноукраїнському тлі — 11 відсотків. Зокрема, за загальними показниками,
71 відсоток припадає на експертів, тобто лише третину займають жінки. Але є сфери фемінізовані, до прикладу, 88 відсотків у медичній сфері займають героїні — жінки, 7 відсотків представниць слабкої статі в політиці, в економіці — 23,  освіті та науці — 39 тощо. Стосовно Інтернет-видань, то тенденції подібні до друкованих.  Важливо нагадати, що за основу брався індекс гендерного розриву, який проводить щороку Всесвітній економічний форум. Згідно з його даними,  найбільшою нині є проблема  рівного доступу жінок і чоловіків до політики, економічні показники, сфера освіти й тривалість життя. Ми займаємо 69 місце серед 144 країн. Отож у загальноукраїнському контексті найменш дружні сфери для жінок — політика, економіка, а найбільш дружні — освіта, наука, волонтерство й медицина».
Тому головним приводом, аби зібратися у медіа-кав’ярні, стало визначення: чи є нормою нині така ситуація в області, як ми можемо це змінювати та наскільки табуюємо нашу громадську думку.
Експертки радо представили цікаву інформацію для хмельницьких ЗМІ, яка знадобиться в їхній роботі, аби вона була більш якісною і відповідала міжнародним стандартам. Крім того, Олександра Бородіна — менеджерка з питань гендеру та інклюзивності ГО «Інтерньюз» (м. Київ) — поділилася досвідом канадських фахівців-тренерів, які працювали з українськими журналістами над підготовкою професійніших розслідувань. Зокрема, вони пропонували 11 стандартів, за якими готується матеріал, і на четвертому місці цих стандартів є саме дотримання гендерного балансу. Бо жінка та чоловік можуть демонструвати підхід до певної ситуації з різних боків. А для того, щоб розкрити питання повністю — вимагають гендерної рівності, таким чином глядач чи читач отримає повну картину дійсності.
У підсумку Тетяна Баєва, голова правління Хмельницької ГО «Подільський центр «Гендерна рада», зазначила: «У нас ще багато гендерних стереотипів. До прикладу, коли ми чуємо слово «політика», то одразу виникає образ чоловіка. Тож, на мою думку, коментар жінки-депутатки для журналіста не менш цікавий за чоловічий. І якщо інформація буде більш гендерно збалансована, вона постане як більш правдива».
Дійсно, зі слів знаних експерток у питаннях гендерної рівності випливає, що жінки, які виконують не менший обсяг роботи за чоловіків, іноді залишаються в тіні. Проте законодавство декларує рівні права і можливості усіх. Отож важливо дотримуватися гендерного балансу, іноді, звичайно, це важко, але медіа мають прагнути до цього.