Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 926

Пам’ятаєте, скільки різних думок  було з приводу децентралізації? Тоді, два роки тому, певно, більшість із нас ставилася до об’єднаних територіальних громад з пересторогою. Боялися, що у виграші все одно залишаться центри, а глибинка, тобто глухі й забуті всіма села, так і скнітимуть у своєму убозтві.  Авжеж, боялися? І, можливо,  й не зовсім охоче — було по-різному —  йшли до того об’єднання у спільну, більшу, громаду.  
 Власне, зі згадок про той острах, про  вагання та суперечки,  й розпочалася моя розмова з головою Новоушицької селищної ОТГ Олегом МОСКОВЧУКОМ:

— Я ще тоді, як мовиться, на зорі, був упевнений, що об’єднання дає силу. А багато хто боявся, ще й як! А ми показали, що таке децентралізація. Це — позитив.
 Розумієте, пріоритет громади в тому, що ми почуваємося впевнено, бо маємо кошти і спокійно можемо розв’язувати нагальні проблеми. Ось, приміром, торік гостро стало питання по ремонту даху Вільховецької загальноосвітньої школи. І ми впоралися: полагодили покриття даху, витративши 700,5 тисячі гривень із субвенційних коштів.
 Що й казати, почали реалізовувати проекти, які роками лежали і про них уже й забули. Те ж саме вуличне освітлення. Та це було давньою мрією, здавалося, уже нездійсненною, усіх селян. І ось торік «засвітилися» вулиці у Ставчанах, Заміхові, Жабинцях, Кучі, Любомирівці та на об’їзній дорозі у Новій Ушиці. На це витрачено 1,6 мільйона гривень. Цього року встановимо вуличні ліхтарі у Браїлівці, Отрокові, Бучаї, Івашківцях.
 — Ремонт сільських доріг — теж один із проектів, про які тихенько забували. І саме об’єднаній територіальній громаді відновити його під силу. Так, Олеже Васильовичу?
 — Згоден. Ми почали ремонт комунальних доріг. Хочу наголосити: власною комунальною технікою. Саме минулого року ми її максимально відновили, адже, повірте моїм словам, працювати не було на чому. Придбали екскаватор, автогрейдер, автопідйомник. Крім того, для підприємства «Комунальник» ще придбано контейнеровоз для вивезення сміття, для водоканалу — автомобіль «Аварійна», оснащений обладнанням для ремонту водопровідних та каналізаційних мереж. Якщо до створення ОТГ у нас було 11 одиниць комунальної техніки, то тепер — 31. Вартість цієї техніки, звичайно, обраховується мільйонами гривень. Це я до того, що хіба раніше, до децентралізації, ми могли про таке хоча б мріяти?
 — Звичайно, плюс очевидний. Тепер є чим ремонтувати дороги...
 — Так, зазначу принагідно, що наша громада торік отримала 22,8 мільйона гривень державних субвенцій на розвиток інфраструктури (вся сума використана за призначенням). І, завдяки сприянню народного депутата України Володимира Мельниченка — ще 2,3 мільйона гривень на соціально-економічний розвиток.
 Значну допомогу в благоустрої доріг отримали від депутата обласної ради, директора ТОВ «Сварог-Дністер» Анатолія Олійника. Відповідно до програми «Соціальна допомога на селі» транспортом господарства безоплатно вивезено понад 2,2 тисячі тонн вапнякового відсіву для ремонту доріг. Зокрема, у селах Куча, Іванівка, Браїлівка, Березівка, Шебутинці, Слобідка.
 Співпраця з народним депутатом України Олександром Герегою дозволила відремонтувати більшу кількість доріг. Зокрема, вивезено понад три тисячі тонн посипкового матеріалу. Також здійснено грейдерування доріг.
 Цього року продовжуємо лагодити комунальні дороги, які, через погодні умови, не встигли закінчити в минулому. В тому числі, у таких віддалених селах, як Хребтіїв, Пилипи-Хребтіївські.
 Я особисто цим дуже задоволений. Бо є дорога — буде життя. Знову повертаюся до свого: децентралізація — це перспектива. Будемо жити!
 — Олеже Васильовичу, Ви щойно повернулися з Бучаї, куди виїздили на прохання її мешканців. Які питання вирішували?
— До мене звернулася ініціативна група села, з дуже болючим питанням: потрібна вода! Ще якийсь рік чи два тому ця тема так гостро не звучала, а тепер багато криниць пересохло, і селу не вистачає води. А там у них є старий водогін, який ще використовували для потреб колгоспної ферми. Вже майже десять років він нікому не потрібний, тож прийшов у повний занепад. Але його можна відновити — і це дуже хороший варіант. Тому ми й виїхали туди з представниками РЕМу та водоканалу. Подивилися усе на місці і вирішили, що будемо відновлювати. Перший етап: поставити колонку загального користування. Це плануємо зробити у найкоротші строки. Спеціалісти повинні все розрахувати, зробити необхідні дослідження і — відновимо водогін. Поки що складно назвати термін, протягом якого зробимо це, але виконувати вже почали. Вода буде.
 — Чимало коштів вкладено у ремонт шкіл, дошкільних навчальних закладів. Чим, окрім Вільховецької школи, можете похвалитися?
 — По-перше, придбали два шкільних автобуси. Капітально відремонтували дитячий садок «Дзвіночок» у Новій Ушиці, Кучі, Струзі. У тій же Струзі будується другий корпус. Облаштована котельня у дитячому садку в Капустянах. Придбали котли для газової котельні у Браїлівській школі. Капітально відремонтували систему опалення у Струзькій школі.
 Особливу радість відчуваю від того, що вдалося розпочати ремонт нашого фізкультурно-оздоровчого комплексу (до речі, це теж з тих об’єктів, які занепадали і не було можливості й надії їх реанімувати) і відновити його діяльність. Ми хочемо, щоб, як і раніше, у нашому райцентрі проводилися спортивні турніри, працювали секції, на заняття у яких ми підвозили б дітей з навколишніх сіл. Ми пишаємося спортивною школою, яка працює у Вільховці, і хочемо пишатися й нашим комплексом. Адже спортивних талантів у нас багато, і про них знають не лише в нашій області, а й за її ме-жами. Найсвіжіший, так би мовити, приклад. У січні цього року вихованці Ново-ушицької районної ДЮСШ (тренер Юрій Купріянов) зайняли друге і третє місця у чемпіонаті України з жиму штанги лежачи.
 — Ви розпочали також відновлювати сільські заклади культури. І я знаю, що ви вважаєте цю справу не менш важливою, ніж усі інші. Бо добре мати гарну дорогу до села, де є теж гарний, теплий і затишний, Будинок культури...
 — Авжеж, у селі мусить бути культурне життя. Тому вже торік ми капітально відремонтували сільські клуби у Рудківцях, Песці, Комунарі, Капустянах, витративши 820 тисяч гривень. А ще поставили вікна й двері у Будинку культури й мистецтв у райцентрі, центральній бібліотеці, історико-крає-знавчому музеї, музичній школі.
 — У розмовах з Вашими земляками — керівниками районної лікарні, дитячих садків, центральної бібліотеки — доводилося чути про вас лише хороші слова: Московчук допоміг, Московчук зробив, без нього це ніколи б не вирішилося...
 — Я дякую усім за довіру і таку оцінку моєї праці. Але сприймаю це швидше як аванс. Бо попереду багато роботи і ще більше планів.
 — Поділіться хоч кількома...
 — Та от, хочемо у дитячих садочках найближчим часом поставити сонячні колектори для нагріву води у літній період. Це допоможе нам значно заощадити електроенергію, адже маємо нині по садочках 10 електробойлерів. Самі знаєте, як багато електроенергії вони споживають. А ось колектори дадуть можливість нагрівати воду влітку за рахунок сонячної енергії. Займаємося цим уже впритул. А ще плануємо встановити власну дробарку для виготовлення щепи для опалювальних котлів... Це те, що найближчим часом хочемо зробити.
 Взагалі, планів багато. Думаю, що зможемо усі реа-лізувати. Адже є бажання, і є для цього гроші. Це і додає нам впевненості. Бо громада — велика сила.
 — Дякую, Олеже Васильовичу, за розмову. Нехай усе задумане Вами здійсниться.
 Насамкінець скажу, що у травні Олег Московчук їздив у Суми на міжрегіональну конференцію з енергоефективності та інноваційного енергозбереження та можливості застосування успішних практик для розвитку громад в рамках децентралізаційних процесів в Україні в рамках реалізації проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». І знаєте, з якою місією? Ділився досвідом роботи! Ось вам і маленька Нова Ушиця у також невеликій Хмельницькій області. Завдяки таким керівникам виживемо, правда?