Спочатку було слово — гласить Біблія. Нехтування цією істиною, як показує життя, приводить до непоправних утрат, бо хто знає, якби в Україні всюди пам’ятали цю істину, то, може, не скидалися б ми тепер усім миром на бронежилети для наших захисників на сході. Бо коли бронежилети захищають тіло, то СЛОВО, у тому числі газетне, друковане, береже душу. І дуже приємно, що на Хмельниччині, зокрема депутати Ярмолинецької районної ради, це добре розуміють.

Причому не на словах, а, вибачте, за каламбур — й на ділі. До чого це я? А от до чого. Кілька днів тому, повертаючись із відрядження з Городка, не втримався, завітав до Ярмолинецької районної ради, де головує мій добрий приятель і однопартієць, екс-очільник районної «Батьківщини» Лаврентій Францович Копицяк. Так трапилося, що  цього дня районні депутати, члени бюджетної комісії розглядали зміни до районного бюджету. Не буду втомлювати читача довгим переліком цифр і назвами населених пунктів, куди планували виділити кошти і допомогу. Все, як усюди: допомога школам, лікарням, ФАПам, ремонт доріг та латання дахів. Однак один епізод, точніше один рядок із бюджетної пропозиції, не можу обійти увагою, позаяк ця тема надто болюча для нас, працівників газети «Подільські вісті». Бо попри те, що Закон України чітко зазначає, що держава через органи місцевої влади й державної адміністрації ЗОБОВ’ЯЗАНА  підтримувати комунальні ЗМІ, в тому числі й ті, які реформуються, наш часопис не може похвалитися такою підтримкою.  Бо коли заходить мова за підтримку «Подільських вістей», позиція деяких можновладців нагадує ту, як у героя анекдоту: «Бачили очі, що купували, тепер  їжте, хоч повилазьте!». Мовляв, хотіли волі, себто роздержавлення,  тепер виживайте, як хочете! Хоча, чесно кажучи,  ми ще й досі вважаємося комунальною газетою, позаяк ще не перереєструвалися.
Так-от,  процитую пояснювальну записку  бюджетної комісії Ярмолинецької районної ради, яка вже стала законом, оскільки за неї проголосували депутати районної ради на сесії: «У рамках районної програми економічної підтримки преси виділити газеті «Вперед» 60 тисяч гривень».
Браво, районні депутати!
...Отак би всюди!