Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 1412

Із курсом на євроінтеграцію розпочато ґрунтовні реформи не лише в економіці, а й в освітній галузі, котра є значущою складовою господарського потенціалу держави в майбутньому. Як це позначилося на розвитку освіти в області, в громадах, ведемо мову з головою обласної державної адміністрації Олександром КОРНІЙЧУКОМ.

— Олександре Олександровичу, як співпрацює влада з громадою щодо комплексного реформування освітньої галузі? Кажуть, з прий- няттям нового закону про освіту, зміниться не лише змістовне наповнення програм освіти, а й організаційно- економічні засади функціонування галузі. З іншого боку, закон про добровільне об’єднання, вочевидь, уже спонукав до певних змін, позитивних зрушень?
— Результатом реформ щодо децентралізації повинна стати ефективна система місцевого самоврядування, здатна забезпечити комфортне життя мешканців усіх населених пунктів — сіл, селищ, міст. Передовсім реформи уряду спрямовані на модернізацію села, де накопичилося багато проблем. Адже тривала відсутність продуманої державної політики, соціально-економічної підтримки призвела до масштабної економічної депресії сільських територій. Це спричинило системне погіршення якості надання освітніх послуг в сільській школі. Нині ж громади мають чималі повноваження самоврядування. Отже, відповідають за економічний розвиток своїх територій, залучення інвестицій, у тому числі, за розвиток освіти, яка, до речі, одразу й стала пріоритетною галуззю для органів самоврядування. Після зміни у 2015 році системи фінансування, коли освітня субвенція дала кошти тільки на заробітну плату педагогам, додаткове навантаження лягло на місцеві бюджети. Це й оплата енергоносіїв, і роботи непедагогічного персоналу, підвезення, харчування учнів. З отриманням таких повноважень у громадах провели ревізію своїх видатків на освіту. Адже понад 40 відсотків бюджету громад використовується на забезпечення надання освітніх послуг. Як ефективно використати ці кошти? Простий підрахунок довів: найзатратнішими є малокомплектні школи, де часто доводиться утримувати великі приміщення при малій кількості дітей. До того ж, якість освіти (про що доводять результати ЗНО) в таких закладах низька, немає умов для всебічного розвитку дітей. Не кажучи вже про комфорт: приміщення опалюються, аби лиш не замерзла система опалення. У громадах постало питання ефективного управління освітою, у тому числі задумалися й над оптимізацією шкільних мереж. З одного боку, органам влади ОТГ треба створити нову шкільну мережу, яка «по кишені», з іншого, виправдати очікування жителів на модернізацію, якісні освітні послуги. І вчителів заохотити  якісно виконувати роботу. Це спонукає здійснювати реформи, працювати, щоб кошти з’явилися. В області, у громадах проводиться надзвичайно серйозна робота щодо збору податків, зокрема, земельного податку, від оренди земель, детінізації заробітної плати.
Слід підкреслити, що громади прийняли доцільні рішення, напрацювавши власні моделі реформування освітньої галузі у створенні оптимальної мережі та у сфері управління нею. Це насамперед Дунаєвецька міська ОТГ, Гуменецька ОТГ. Ми від самого початку із цих питань працюємо з головами громад, і нині область є лідером в організації освітнього процесу в ОТГ. До прикладу, Дунаєвецька міська ОТГ створила потужну методичну службу — навчально-методичний центр, який координує роботу і  в  закладах освіти сусідніх громад — на умовах співфінансування.
Область бере участь у шведсько-українському проекті «Підтримка децентралізації в Україні», напрацьованим досвідом створення нової системи управління освітою ділимося зі всією Україною. Ми провели разом з Міносвіти два всеукраїнські тренінги — для фахівців департаментів освіти та обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. Готуємо третій семінар — для спеціалістів центрів підвищення кваліфікації держслужбовців. За участю директора департаменту освіти і науки облдерж- адміністрації Олега Фасолі підготовлено посібник з ефективного управління освітою в об’єднаних територіальних громадах.
В усіх діючих нині школах (741 заклад) новітні умови створити неможливо, але в тих, які не мають перспективи, і недоцільно.
— А як дізнатися, де буде перспектива?

— Департамент освіти моніторить кількість дітей віком до шести років. А, по-друге, ми працюємо над тим, щоб в область приходили серйозні інвестори і створювали робочі місця. Так в Адамполі Старосинявського району вже будується сучасне велике підприємство на 200 робочих місць. Отже, там залишиться молодь і можна передбачити, що Адампільська школа стане опорною. Планується створення потужного підприємства в Полонному, в Славуті вже зареєстровано технологічний парк, що передбачає чисельну кількість робочих місць, отже, й утримання рівня народжуваності в місті. Майбутнє освіти — за опорними школами, де буде сконцентровано засоби, необхідні для надання якісних освітніх послуг, збереження здоров’я дітей, і довкола яких й розвиватиметься громада, інфраструктура.
— До речі, пілотний проект зі створення опорних шкіл в області дав плоди?
— У 2016-2017 навчальному році у нас функціонувало 4 опорні заклади з 11-ма філіями: Ізяславський НВК № 5, Летичівський НВК №1, Новоселицька ЗОШ Полонської міської ОТГ, Старосинявський НВК Старосинявської селищної ради. Ми взяли під контроль ремонт доріг від філій до опорної школи. І люди, побачивши, що вперше за двадцять років роблять дороги до їхніх сіл, підтримали таку реорганізацію. Департамент освіти провів опитування дітей, які доїжджають: жоден не жалкує, що поміняв школу. Зрозуміло, діти долучаються до різних, навіть міжнародних проектів, стають переможцями, мають стимул до саморозвитку, вчаться жити в соціумі.

Нині прийнято рішення у Віньковецькому, Городоцькому районах, Гуменецькій, Судилківській, Сатанівській, Чемеровецькій, Дунаєвецькій міській об’єднаних територіальних громадах про створення 8-ми опорних шкіл. Планується створити ще 5 опорних закладів у Хмельницькому, Деражнянському, Красилівському районах… Держава забезпечує опорні школи шкільними автобусами, виділяє кошти на обладнання кабінетів, енергозбереження. І об’єднані територіальні громади все частіше мають змогу виділяти значні кошти на придбання шкільних автобусів, меблів, комп’ютерної техніки для освіти. Приміром, Дунаєвецька міська ОТГ цьогоріч придбала 3 комп’ютерні класи, 8 цифрових лабораторій, 12 інтерактивних дошок з мультимедійними комплексами. Волочиська міська ОТГ — 5 комп’ютерних класів,  інтерактивні дошки, мультимедійні комплекси… Не стоять осторонь й інші громади та райони.
— Один із пріоритетів нової української школи відповідно до зобов’язань перед європейською спільнотою — запровадження інклюзивної освіти. Які у нас напрацювання в цьому напрямку?
— Область однією з перших долучилася до проекту «Інклюзивна освіта — рівень свідомості нації» та підписала із Благодійним фондом Порошенка меморандум про спів- працю з метою ефективного впровадження інклюзивної освіти в регіоні. Ми спільно провели низку навчальних тренінгів, семінарів для начальників управлінь освіти, працівників психолого-медико-педагогічних консультацій, які впродовж минулого року провели 528 діагностичних засідань з вивчення дітей з особливими освітніми потребами. Органам місцевого самоврядування рекомендовано створювати відповідно до постанови Кабміну інклюзивно-ресурсні центри шляхом реорганізації психолого-медико-педагогічних консультацій. Це дозволить надавати дітям кваліфіковану допомогу і супровід.
Інклюзивне навчання організовано нині у 71 загальноосвітньому закладі, де у 176 класах здобувають освіту 257 дітей, та у 19 дошкільних навчальних закладах, для 55 дошкільнят. Працюємо над створенням доступних умов в садочках та школах: 80 відсотків навчальних закладів області обладнано пандусами, облаштовуються спеціальні класи в школах та групи в садочках. У ряді навчальних закладів, зокрема, в Гуменецькому НВК, Віньковецькому НВК, Кам’янець-Подільському НВК № 3, Шепетівській ЗОШ № 4 буде проведено реконструкцію шкільних бібліотек у сучасні медіатеки. Питання організації інклюзивного навчання має бути на постійному контролі керівників місцевих органів влади. Ще одне завдання — забезпечити можливість вільно пересуватися дітям з особливими потребами не лише в школах, але й на вулиці, у під’їзді власного дому.
— Олександре Олександровичу, декілька слів про готовність закладів області до нового навчального року…
— Ми повністю підготували заклади обласного підпорядкування. Також проведено капітальні ремонти 19 навчальних приміщень, 9 їдалень, 4 спортзалів, де в цьому була потреба. Проведено енергозберігаючі заходи, підготовлено до опалювального сезону котельні.  Особливу увагу звертаємо на організацію повноцінного харчування дітей. Приміром, в Полонській ОТГ не знайшли коштів на харчування учнів початкової школи, обіцяють з нового бюджетного року це проблему закрити. Триматимемо це питання в усіх закладах на контролі. А загалом заклади освіти області готові працювати у новому навчальному році. Бажаю усім — школярам і дорослим — вдалих починань, плідної праці, натхнення, відмінного здоров’я та цілеспрямованості. Від зусиль кожного залежить розбудова нової української школи та стабільність держави.
— Дякую за розмову.