Челядь і запопадливі друзі вітали Президента Петра Порошенка з днем народження. Володар владної булави сяяв від щастя. Та ввечері, коли, можливо, на честь гаранта саме виголошували черговий панегірик, так бабахнуло на його рідній Вінниччині, що відлуння невдовзі прокотилося по екранах телевізорів усього світу, в Інтернеті, газетах, на кухнях українців.
Хто ж так цинічно підклав свиню Порошенку до іменин та ще й у день проведення силовиками навчальної антитерористичної операції на Вінниччині? Про це – нижче, а поки ж про резонансну подію скупою мовою цифр. Поблизу міста Калинівки на третьому за величиною в державі арсеналі боєприпасів сталися вибухи, які переросли в канонаду і феєрверки. Негайно було евакуйовано 30 тисяч мешканців навколишніх населених пунктів. Тимчасово зупинили рух поїздів, автотранспорту й навіть польоти літаків у зоні лиха. Ліквідацією надзвичайної ситуації займалися понад 1700 чоловік.
Пізніше з’ясувалося, що пошкоджено майже дві тисячі житлових будинків, є й зруйновані повністю. Слава Богу, жодна людина не загинула!
За оцінками різних джерел, на складі зберігалося від 70 до 83 тисяч тонн боєприпасів, значна частина яких – на землі під відкритим небом, тобто без усякого накриття. Вибухнуло й розлетілося довкруж того добра аж тридцять відсотків, в основному це танкові й реактивні снаряди. Збитки – надзвичайно великі: за попередніми даними – від 600 до 800 мільйонів доларів. А могли бути ще більші, якби здетонували гаубичні снаряди й ракети «Ураган».
Пам’ятаєте прислів’я: доки грім не гримне, мужик не перехреститься? Іншими словами, поки не станеться біда, про безпеку не дбаємо, живемо за інерцією, працюємо абияк. На жаль, наших армійців, можновладців нічого не навчили подібні вибухи на складах боєприпасів у Сватовому, поблизу Маріуполя й на найбільшому арсеналі в Балаклеї. Єдине, що зробили після надзвичайних ситуацій, це перевірили стан тринадцяти арсеналів боєприпасів держави і склали список недоліків та надали пропозиції для їх усунення. У Калинівці, зокрема, виявили кричущі порушення, особливо в зберіганні реактивних снарядів БМ-21 «Град» з маршовими двигунами, які, вибухнувши, далеко розлітаються, а отже, особливо небезпечні.
Про те, що ніхто після інспекції й пальцем не поворухнув, свідчить вереснева калинівська біда. Зараз же піднялася істерія на всіх рівнях у пошуку винуватців. Переконаний, що покарають лише стрілочників, як це робиться в нас завжди.
Щодо версій, хто причетний до надзвичайної пригоди на Вінниччині, то висуваються різні: халатність у різних проявах, замітання слідів крадіжок, диверсія. А в неділю ввечері в інтерв’ю телеканалу ТСН Генеральний прокурор Юрій Луценко, документально підтвердивши диверсію росіян з допомогою безпілотника в Балаклеї, ствердно сказав, що це теж диверсія, в якій простежується російський слід. Дійсно, таке припущення цілком вірогідне: вибухи на чотирьох складах, які саме поставляють боєприпаси на Донбас, в зону проведення АТО, – ну аж ніяк не якийсь незвичайний збіг чи випадковість. А те, що останні, які сталися поблизу Калинівки саме в день народження Петра Порошенка, щоб йому цинічно насолити, дозволяє вважати таке припущення ще ймовірнішим.
Минулого тижня стався ще один вибух, цього разу – політичних пристрастей, до якого призвело запровадження в Україні закону «Про освіту». Болгарія, Греція, Румунія й особливо Угорщина закликали не вводити положення закону щодо мови навчання. Зазначені держави, маючи значні діаспори в Україні, виступають проти навчання в школах виключно українською мовою. Через це Угорщина має намір не підтримувати жодної ініціативи нашої держави на міжнародній арені, якщо не буде переглянуто мовну статтю закону. Водночас, міністр освіти і науки Латвії Карліс Шадурскіс назвав зрозумілими кроки України в мовній сфері. Схожа позиція і в представника США з українського питання Курта Волкера: «Можна зрозуміти, чому Україна це робить у сенсі побудови національної ідентичності, аби кожен умів говорити українською». При цьому він зазначив, що наша держава мала б розпочати діалог з цього питання з усіма західними сусідами, які висловили занепокоєння щодо цього закону. Робити це слід на основі європейських норм і стандартів.
Каменем спотикання стала сьома стаття закону, яка гласить, що освіта здійснюється державною, тобто українською, мовою. Але вона гарантує право представників корінних народів і національних меншин на здобуття освіти рідною мовою (поряд з українською) в комунальних закладах дошкільної та початкової середньої освіти з першого по четвертий класи. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич пообіцяла провести зустрічі із зацікавленими сторонами й переконати зарубіжних партнерів, що закон не несе ніякої загрози. Однак Петро Порошенко підписав його 28 вересня. От тобі й діалог!
Правда, закон відправили на експертизу до Венеціанської комісії. А Парламентська Асамблея Ради Європи внесла до порядку денного осінньої сесії питання про дебати на тему: «Новий закон України «Про освіту» – серйозна перешкода для викладання рідних мов національних меншин».
Оскільки розмова зайшла про законотворчість, то слід зазначити, що у Верховній Раді останнім часом знову загострилися протиріччя. Парламентарі через суперечки стосовно багатьох положень украй важливого законопроекту судової реформи відверто гальмують його розгляд. Засідання відвідує жменька депутатів, отож жодна поправка в сесійному залі не проходить. Депутати роблять із себе посміховисько. Не дивно, що рейтинг Верховної Ради нижче плінтуса.
У повітрі знову запахло виборами. Минулого тижня активно тривала підкилимна вовтузня між пропрезидентською партією і «Народним фронтом» Арсенія Яценюка щодо розподілу квот у майбутньому парламенті. Не дрімає й так звана демократична опозиція зі своїм тараном Міхеїлом Саакашвілі, який роз’їжджає державою й нищівно критикує діючу владу за її зажерливість і відсутність справжніх реформ.
Кожен з можновладців по-своєму діє, щоб урвати ласий шмат із державного пирога. А злиденний народ з надією чекає з моря погоди. Щоб українець був ще терплячішим і вірив, що от-от жити стане краще й веселіше, влада додасть якусь дещицю в зарплаті й пенсії. І далі торочитиме про європейський вибір і рятівний курс на НАТО, про ефективну боротьбу з корупцією і невідворотне повернення 40 мільярдів доларів, награбованих Януковичем та його оточенням. А сама тим часом наділяє себе величезними зарплатами, жадібно ділить те, що залишилося від попередників. Коли ж у народу увірветься терпець, і він демократичним шляхом, себто на виборах, пожене цю владу втришия?
Gismeteo 
