Бюджетником бути нині вигідно та зручно. Держава, встановивши мінімальну зарплатню на рівні 3200 гривень, не забула подбати про виділення коштів на виплати вчителям-лікарям тощо. В області провели всі необхідні розрахунки та вже виплатили аванс цим категоріям подолян, спираючись на нові розрахунки. Скорочень, переведень на неповну робочу ставку практично не зафіксовано, за окремими винятками. Скажімо, дещо незрозумілою є ситуація у сфері культури на Шепетівщині, але, здається, лад і там наведуть.
Виконання вимог законодавства щодо виплат на мінімальному рівні — найважливіше питання, що розглядалося на розширеному засіданні колегії облдержадміністрації. Як вже мовлено, в бюджетній сфері все гаразд. А ось як бути бізнесу, дрібному підприємництву, тобто іншій частині населення, яка не сидить на грошових потоках, що течуть повноводною рікою з Києва, не обговорювали. Це чомусь поза увагою обласної влади, яка мала б дбати про всіх громадян краю. До цього ще повернемося, а поки щиро порадіємо за наших освітян та інших бюджетників.

Незадовго до новорічно-різдвяних свят нетішинський міський голова Олександр Супрунюк вполював чергову «відьму». Цього разу в її ролі виявився активіст ГО «Нетішинська самооборона» Сергій Почебула.

Герої фільму Ельдара Рязанова «Зигзаг удачі» — працівники фотоательє «Ластівка» — придумали геніальний хід: у період новорічних свят, коли людям, зайнятим споживанням олів’є і холодцю, не до знімків на різні документи, вони, щоб не допустити падіння виробництва в січневий «штиль», стали фотографувати одне одного і членів своїх сімей.

Систему влади, збудовану в Україні за 25 років, Порошенко, ідучи на вибори, пообіцяв зруйнувати. І майже за три роки нічого так і не зробив, аби хоч трохи покращити життя простого українця. Олігархічна система влади, яку почав будувати ще Кучма, а продовжив Янукович, процвітає і нині. Ті, хто при Кучмі починав пробиратися у вищі ешелони влади і кого підгодовував Янукович, чудово влаштувалися при Порошенкові.

У вирі сьогоднішнього непростого політичного  життя, коли тобі обіцяють  золоті гори і щасливе життя, дуже важко зробити вибір під час виборів і не помилитися. Тим паче, коли  йдеться про  посаду міського голови. Адже від того хто прийде, фактично, залежить життєдіяльність цілого міста.
Хмельничани  не помилилися.  Олександр Симчишин  — саме той, хто  достойно і чесно несе  цей хрест відповідальності. Зміни на користь громади почали відбуватися одразу.  Лише за один рік зроблено стільки, що іншому не вистачило б каденції.
Про  робочі будні, про те, як все починалося і завдяки чому вдалося досягти результатів,  розпитуємо у Хмельницького міського голови Олександра СИМЧИШИНА.