У цій подолянці напрочуд вдало поєдналися ніжна жіночність і справжня мужність, витонченість натури і надмірна наполегливість, вразливість і вміння долати будь-які труднощі, невгамовна енергійність, мудрість, виваженість, далекоглядність і талант справжнього керівника. По життю, зізнається, крокує з благословенням Тараса Шевченка, портрет якого завжди з нею. Як дороговказ! Як і він, народилася
9 березня. Як і його, болять їй проблеми і біди простих знедолених українців. Як  і він, понад усе, хоче добра і щастя своєму народу. Як і він, присвячує себе служінню людям, прагне процвітання рідного краю.
Очоливши Наркевицьку територіальну громаду, що на Волочищині, Любов В’ячеславівна Гула в  короткі терміни довела споконвічне: хто хоче працювати – шукає можливості, хто прагне розквіту рідного краю – робить це копіткою без відпочинку працею.

Тема створення госпітальних округів не лише жваво обговорюється тривалий час у владних колах, але й неабияк бентежить простих людей. Бо, що не кажіть, округ округом, а потреба в первинній, вторинній медицині є найбільшою таки за місцем проживання. Поділитися думками з цього приводу ми попросили Валентину Гладій, головного лікаря Новоушицької центральної районної лікарні, депутата обласної ради від політичної партії Блоку Петра Порошенка.                             

Приміщення сільського будинку культури у Циковій ледь уміщувало всіх, хто цього недільного дня прийшов засвідчити свою позицію. Люди юрбилися в проході, попід стінами, але попри те відчувалася поміж ними злагодженість та одностайність. Своєрідний схід вкотре порушив питання про подальшу долю сіл Цикова і Карачківці, що входять нині до Циківської сільської ради.

Спостерігаючи грабунок громадян здирницькими тарифами, стрімкий потік заробітчан, які полишають терени Вітчизни, якось і не віриться, що все в нас гаразд. Що поступово приходить давно обіцяне «покращення». Між тим, на колегії обласної державної адміністрації, що розглянула, серед інших, і питання соціально-економічного розвитку за минулий рік, звучали здебільшого бравурні мелодії. Як у тій пісеньці Леоніда Утьосова: «Все хорошо, прекрасная маркиза»! Усе гаразд. Зростаємо! Пригадалися святкові пленуми радянської доби. Так, погоджуся, цифри можуть потішити чиновників: промисловість, агросектор, будівництво тощо «у плюсах». А якщо поглянути трохи глибше, зазирнути, так би мовити, в динаміку процесу?

Скільки вже років ведеться мова про розвиток кооперативного руху, однак справа ця просувається, м’яко кажучи, мов черепаха в спекотну днину. Прикро головне, що наша легка на почин в багатьох напрямах Хмельниччина пасує в цій справі. Бо, до прикладу, в сусідній Тернопільській області вже зрозуміли переваги кооперування і досить успішно ними користуються. У нас же, не збагну чому, подібні пропозиції здебільшого викликають серед людей острах і недовіру.