Важко навіть пригадати, чи був у новітній історії України такий значимий парламентський тиждень, як минулий. Ні, не тому, що нардепи знову побилися і напустили диму в зал засідань — то видовище хоч і ганебне для найвищого законодавчого органу, але вже звичне, а тому, що за останні п’ять днів прийняли кілька законів, які впливатимуть на долю українців у найближчі десятиліття. Адже вони дали старт пенсійній і судовій реформам, а ще визначили законодавчі засади деокупації Донбасу. А чого варта хоч би й пенсійна реформа, яка стосується всіх нині сущих громадян України і її ще не народжених поколінь!

На Хмельниччині  з офіційним візитом побували Надзвичайний та Повноважний Посол Австрії в Україні Герміне Поппеллер та Почесний консул Австрії в місті Чернівці (до цього округу належить і наша область — авт.) Сергій Осачук.

Якщо човном пропливти з Деражні за кілометрів 40 проти течії річки Вовк, то побачите по лівий бік село Карпівці, а по правий — Ружичанку. Та, на жаль, річка мого дитинства вже не та. Місцями Вовк так обмілів, що нагадує стічну канаву, а все через осушення берегів з метою використання родючої берегової землі і для будівництва в колишній охоронній зоні річки, і для приватних ставків. Ще ні один високопосадовий чиновник не пішов з посади, не прихопивши для себе те, що йому не належало. Для цього і було придумано меліорацію, незважаючи на те, що вода зникає не тільки з природних водойм, а й з криниць. Але це окрема тема.
Я ж хочу розповісти про свої враження від поїздки в рідні села Карпівці і Ружичанку.
Село Карпівці було бригадним. Пам’ятаю занедбані сільські дороги, по яких в негоду неможливо було проїхати легковиком, засмічені вулиці, відсутнє вуличне освітлення. Будинки виставлялися на продаж, але мало хто їх купував.

Здавалося, до омріяного залишався один крок, але, щоб справдилося довгоочікуване, не вистачило кількох голосів. Важко, коли сподівання громади, що налічує понад 700 жителів, раптом розбиваються у тих стінах, де  чекали підтримки і розуміння. Тож і прийшли до редакції представники сіл Цикова, Карачківці Чемеровецького району з проханням допомогти «достукатися» до депутатів обласної ради.

Нагадаю, це був день, коли увага всієї України була прикута до надзвичайної події на Вінниччині — вибухів боєприпасів на військових складах поблизу містечка Калинівка та ще більше десятка довколишніх сіл, внаслідок чого було евакуйовано понад тридцять тисяч осіб. Дивно, але чомусь ніхто й словом не обмовився про цю приголомшливу ситуацію. Хоча маємо свою Цвітоху на Славутчині. Щоправда, люди подейкують, з тамтешніх складів усе, що можна було, давно розтягнули. Тож загроза начебто не страшна. Так це чи ні, зараз аналізувати не беремося, але те, що сталося у сусідів, таки мало би нас насторожити та закликати до готовності в разі НП.