З таким запитанням до редакції часто звертаються читачі «Подільських вістей», адже земля для кожного українця в усі часи та за будь-яких історичних обставин і подій мала надзвичайне значення, найвищу життєву цінність. Земля є головним засобом виробництва у сільському господарстві, джерелом продовольчого забезпечення.
Тож відповісти на це запитання ми попросили експерта з землевпорядних питань, депутата Хмельницької обласної ради Вячеслава Антонюка.
— Правовою основою виділення земельної частки (паю) є Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
У результаті розпаювання земель колективної власності та передачі у приватну власність значна частина громадян Хмельницької області отримала право на землі сільськогосподарського призначення, що перебували в користуванні колишніх сільськогосподарських підприємств, кооперативів, акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних підприємств.
Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради в межах населених пунктів, а за межами населених пунктів — відповідних органів виконавчої влади (райдержадміністрацій).
Земельним кодексом України встановлено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Земельний сертифікат — це документ, який посвідчує право особи на земельну частку (пай) і містить відомості про її вартість та розмір в умовних кадастрових гектарах. При виділенні земельних паїв у натурі (на місцевості) потрібно пам’ятати, що через різну якість земельних ділянок у загальному масиві розпайованих земель фізичний розмір виділеної в натурі земельної частки, як правило, не збігатиметься з кількістю умовних кадастрових гектарів, зазначених у сертифікаті на право на земельну частку (пай).
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на земельну ділянку.
Документи, необхідні для заміни сертифіката на земельну частку (пай) на державний акт на право власності на земельну ділянку для укладення угоди з землевпорядною організацією (ліцензіати):
— розпорядження районної державної адміністрації, рішення сесії сільської ради про надання дозволу на виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку;
— викопіювання із нанесенням місця розташування земельної ділянки, завірене печаткою районної державної адміністрації та підписом голови;
— копія сертифіката на право на земельну частку (пай);
— копія свідоцтва про право на спадщину, рішення суду;
— копія паспорта (всі сторінки) та ідентифікаційного коду.
Тобто, особи — власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Після прийняття рішення розпорядником земель про передачу земельної ділянки у власність здійснюється перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виготовлення державного акта на землю, за результатами чого територіальний орган земельних ресурсів проводить державну реєстрацію права власності на землю.
Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).
У разі подання заяв про виділення земельних часток у натурі більшістю власників земельних паїв у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Під час проведення земельної реформи на теренах області сотні тисяч громадян набули права власності на землі сільськогосподарського призначення та отримали державні акти на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Слід зазначити, що значну частину із загальної кількості земельних часток (паїв), які не витребувані громадянами, складають саме неуспадковані земельні частки. Через тривалу та складну процедуру переоформлення спадкового майна, в тому числі земельних ділянок, і грошові витрати на це, деякі громадяни зволікають з оформленням, хоч і не відмовляються від права на успадкування.
Отож кожен власник земельної частки має усвідомити, що реальним власником належного йому паю він стане тільки тоді, коли це право буде посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку і який буде зареєстрований у встановленому порядку.
Gismeteo 
