Отже, в’їжджати до ЄС без візи буде дозволено виключно тим, хто має біометричний паспорт. Тобто, паспорт із чипом, на якому міститься фото, підпис та відбитки пальців особи. Така вимога діє до всіх без винятку держав, які пройшли візову лібералізацію з ЄС за останнє десятиріччя; та й у самому Євросоюзі давно видають виключно біометричні паспорти.

Що ж робити з нині діючими паспортами? Відповідь проста: нічого. Жодних вимог щодо їх заміни в ЄС немає. Маєте діючу мультивізу в паспорті старого зразка? Спокійно користуйтеся нею до завершення строку її дії. Хочете мати старий паспорт і оформити біометрику як другий документ? Будь ласка, це теж дозволено. Більше того, можна буде й надалі звертатися до посольства по візу, якщо ви не матимете біометричного паспорта, але виникла потреба поїхати до ЄС. Та зауважте, що оформлення нового паспорта коштує дешевше, ніж віза.
В’їзд до країн ЄС дозволений тим громадянам, які:
1) мають на руках документ для перетину кордону (закордонний паспорт, проїзний документ дитини, диппаспорт тощо);
2) можуть обґрунтувати мету та умови свого перебування в ЄС;
3) мають достатні фінансові засоби як для перебування в ЄС, так і для повернення в Україну, або ж здатні отримати їх законним чином (це – пряма цитата із прикордонного кодексу);
4) не перебувають у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС;
5) не становлять загрозу для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин.
Для тих, хто не має біометричного паспорта, до цього переліку додається шостий пункт – потрібно мати в паспорті чинну візу.
Другий та третій пункти стосуються всіх без винятку. Якщо спрощено, то в ЄС є два ключових правила для тих, хто подорожує: не працювати без робочої візи та дотримуватися так званого “правила 90 днів” (перебування в Шенгені не більше 90 днів на кожні 180 днів). Саме ці правила є ключовими і саме їх перевірятиме прикордонник.
А тепер повертаємося до законодавства та прикордонного кодексу ЄС. Перелік документів, про які може спитати прикордонник, залежить від мети поїздки. Скажімо, для туризму або приватних поїздок у вас спитають про: бронювання проживання або запрошення (не офіційне “візове”, а довільне!), якщо ви збираєтеся зупинитися у друзів; зворотний квиток (якщо ви подорожуєте автомобілем, це не є вимогою); маршрут чи план вашої поїздки.
Причому законодавство ЄС надає право довести свою доброчесність різними документами і дає більше гнучкості, аніж стандартний “візовий” пакет. Але жодних “довідок з жеку”! Йдеться виключно про ті документи, які все одно мали би взяти з собою, коли їдете за кордон.
Останній пункт з переліку умов перетину кордону – про фінансову спроможність. Знову ж таки, ця умова діє і зараз, за візового режиму, і діятиме за безвізу. Позаяк готівкові кошти нині майже ніхто в ЄС не возить, то достатньо пред’явити картку міжнародних платіжних систем. І, звичайно ж, радимо все ж мати на ній кошти або певний кредитний ліміт.