Надрукувати
Категорія: Поради
Перегляди: 1207

До «Подільських вістей» звернулася 70-літня пенсіонерка з села Сокиринці Чемеровецького району Віра Василівна Дроздова.
«У 1971 році ми з чоловіком почали будувати хату. Звернулися до сільської ради з проханням надати ділянку, де було вільне поле, однак нам сказали, що це державний масив і сільрада не має права розпоряджатися цією землею.  Ми знайшли хазяїв, які тримали цей город, які погодилися поступитися нам клаптиком землі. Будували хату самі, ні з боку чоловіка, ні з мого, ні від держави допомоги не мали. Чоловік жив із мачухою, а я без батька, тож будувалися удвох — своїми силами. Під горою вручну збирали камінь, щебінь. Чоловік працював трактористом. Помаленьку самі й побудувалися. Виховали у тому домі двох доньок. З чоловіком разом прожили 47 років, та у 2015 році він помер. Хата була записана на нього і зараз я, виходить,  не маю на неї права. Аби переоформити житло на себе, потрібні чималі гроші. Пенсія в мене 1500 гривень. Я хворію, тож куди йдуть усі гроші пояснювати не потрібно. У мене питання: кому і за що я маю платити гроші, якщо у той час нам ніхто не допомагав і ніхто не питався,  за які кошти ми будувалися?»

На жаль, розмови про можливість безкоштовного оформлення спадщини залишаються  кружляти на рівні депутатської демагогії у стінах Верховної Ради, бо законодавчого підкріплення ці ініціативи, поки що не мають.
Про порядок оформлення спадщини у нинішніх законодавчих умовах «Подільські вісті» запитали у начальника відділу з питань нотаріату територіального управління юстиції у Хмельницькій області Наталії МУЛЯР.
«Відповідно до статті ЗУ «Про нотаріат», за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито, встановлене Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року. Плата за видачу свідоцтва про право на спадщину складає два неоподаткованих мінімуми доходів громадян (34 гривні). За надання державним нотаріусом додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлені Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області. Згідно з наказом Мінюсту «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр», розмір плати за здійснення однієї перевірки становить 51 гривню. У зв’язку з тим, що здійснюється дві перевірки: встановлення наявності/відсутності зведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину, тому розмір плати за здійснення перевірок загалом складає 102 гривні.
За надання інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (один пошук) сплачується 0.04 розміру мінімальної заробітної плати – 55 гривень. Текст свідоцтв викладають на спеціальних бланках нотаріальних документів. На сьогодні вартість одного спеціального бланку становить 9 гривень 60 копійок. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, проводяться за домовленістю сторін.
Після отримання свідоцтва про право на спадщину, ви може звернутися до нотаріу-
са для реєстрації права власності на нерухоме майно. Державний реєстратор виконує наступні дії: встановлює особу заявника; перевіряє наявність документа (документів) про сплату адміністративного збору, що підтверджує внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав; перевіряє наявність оригіналів документів, необхідних для відповідної реєстрації. За державну реєстрацію права власності на нерухоме майно справляється адміністративний збір у розмірі 140 гривень. За надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у паперовій формі справляється плата у розмірі 34 гривень (в електронному варіанті 17 гривень 25 копійок).
Законодавством також передбачений перелік осіб, які звільняються від сплати адміністративного збору: фізичні та юридичні особи – під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав; громадяни, віднесені до 1 і 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; громадяни, віднесені до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення за умовою, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали не менше двох років у зоні безумовного відселення, а в зоні гарантованого відселення не менше трьох років; громадяни, віднесені до 4 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти; інваліди І та ІІ груп; органи державної влади; інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
Для отримання більш детальної інформації необхідно звертатися до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини (місцем смерті особи)».